Тест з теми «односкладне речення» 1. укажіть твердження, яке є правильним: a. в односкладному реченні пропущено один головний член речення. б. у неповному реченні є лише один головний член речення. b. односкладні речення вживаються лише в розмовному стилі. г. у неповному реченні пропущено один або кілька членів. 2. укажіть речення, яке є двоскладним: а. ми з кумом на заздалегідь підготовлені позиції - в погрібник (остап вишня б. за одного битого двох небитих (нар. творчість). в. світлая, дивная ніч (г. ). г. ще поки тепло, заночую в лузі (л. костенко). 3. укажіть складне речення, у якому одна з його частин є односкладним реченням: a. на видноколі - сиві тополі, вітер у полі колише ковиль (с. фо-менко ). б. в зелене журавлине летять журавлі, а лебеді - у лебедин (п. воронько ). b. ось і місток, за яким починалося село (і. муратов). г. нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна (с. фоменко). 4. укажіть речення, яке є односкладним називним: а. ніч темна. в. пахне травою. б. на небі сонце. г. ніч наступу. 5. укажіть речення, яке є неповним: a. сідай. спочинь з дороги, брате (л. костенко). б. темні скелі виглядали понуро, а море лежало внизу під сірою поволокою сну (м. коцюбинський). b. мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерком весь край (о. гончар). г. вже де-не-де й димок із димаря (л. костенко). 6. установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми : a. означено-особове. б. неозначено-особове. b. узагальнено-особове. г. безособове. ґ. називне.

Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.

Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим

Територія, на яку проект матиме вплив:

Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)

Орієнтовна кількість отримувачів вигод:

100 тис. осіб

Стислий опис проекту:

Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.

Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

Варіант 2

Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.

Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.

Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.

Варіант 3

Україна — моя рідна країна, тому я дуже люблю все українське: мову, культуру, історію, звичаї та традиції.

Мелодійна й співуча українська мова — найбільше багатство мого народу. В ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, епітетів, метафор, порівнянь, чудових прислів’їв, приказок, скоромовок!

Всі кажуть, що українська мова дуже співуча, лагідна та мелодійна. Її навіть називають солов’їною. Вона популярна своїми гарними народними піснями, творами усної народної творчості.

На мою думку, краса й милозвучність української мови — наша гордість. Проте, на жаль, наразі українці мало користуються своєю рідною мовою. Ми повинні краще вчити та більше розмовляти українською, адже народ, який погано володіє рідною мовою, ніхто не буде поважати.

Отже, українську мову треба любити, плекати, дбати про неї, адже неможливо уявити існування народу без рідної мови.