1. прочитай вірш. що таке батьківщина? що таке батьківщина? за віконцем калина, тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі, дужі руки у тата, під тополями хата, під вербою криниця, в чистім полі пшениця. петро бондарчук 2. змінивиділені слова так, щоб вони відповідали на питання хто? добери до них спільнокореневі слова. запиши. 3. подумай, від якого слова утворилося слово батьківщина. 4. випиши з вірша назви рослин і запам'ятай їх. це символи україни.

2. бабуся, матуся, тато

3. батьки

4. калина, тополя, верба, пшениця

1. здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец': а];     2)  - [здайет'с'а]

звукова схема:

1)   - - • = • =: •         2)  - - • = • =  = •

2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".

3. поділити на склади -  [зда / йе / ц': а].

4. у слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.

5. у слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому  що буква є у позиції після голосного позначає два звуки —  [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається  як [ц': ].

6. голосні звуки: [а], [е], [а]:

[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;

[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.

7. приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:

[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;

[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;

[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;  

[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.

8. приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц': ].

9. незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений

[ц': ] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.

Панас якович рудченко народився 13 травня 1849 в родині бухгалтера  повітового  казначейства в місті миргороді на  полтавщині. після кількох років навчання в миргородському парафіяльному, а потім у  гадяцькому  повітовому училищі  (1858—1862) чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу. чиновницька служба рудченка почалася  1863  року в гадяцькому  повітовому суді. наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування у  прилуках, займає цю ж посаду в миргородському казначействі. так минули перші вісім років служби в невеликих містах полтавщини. на цей час його перші спроби літературної творчості та фольклористичної діяльності. частину зібраних п. рудченком фольклорних матеріалів згодом опублікував його брат  іван білик  у збірниках «народные сказки» (1869,  1870) та «чумацкие народные песни» (1874). з  1871-го панас рудченко жив і працював у  полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). і.  п.  рудченко починає пробувати свої сили в літературі. прикладом для нього був старший брат іван, що вже з початку 1860-х публікував свої фольклорні матеріали в «полтавских губернских ведомостях», друкувався в  «основі», а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання  тургенєва, виступав у львівському журналі «правда» з критичними статтями.