Виділений прислівник є обставиною в реченні а та вони обидві помилялися: і сусідка праворуч, і сусідка ліворуч (0. іваненко б м'ясо для котлет по-французьки ріжуть кубиками (3 посібника). і в іду долиною додому уздовж городів навпростець (о. довгоп'ят). г надворі тепло та затишно, і миколка примостився на причілковій призьбі

Обставина - навпростець. Рядок В

Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми — базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам — дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.

VIVALGUS

Чим мастити шишку на нозі, щоб вона зникла сама?

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ→

Дивіться також

Замовляйте омріяне в інтернет-магазинах. Укрпошта доставить!

Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.

Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.

Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.

Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посе-стринства) — духовного споріднення та взаємодо . Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай браталися у присутності односельців. Побратимами найчастіше були люди одинокі. Цей обряд забезпечував до в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.

Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.

У будь-якій справі є свої лідери. Лідери - це люди, які стартують раніше, ніж інші. Люди з палаючими очима і вогненним серцем. Люди, які вносять довічний внесок в розвиток світу. Одним з таких є Юрій Олексійович Гагарін. Людина з «великою» прізвищем. Простий хлопець з космічної рішучістю. Людина, чиє значення назавжди буде увічнено в пам'яті. Гагарін наважився зробити крок в космічний простір, покрите мороком і інтересом одночасно. Людина не злякавшись поглянути в очі невідомості, туди, де не ступала нога людини.