Окремо пишеться виділене слово в реченні а) як (по/твоєму) , наша команда переможе? б)федько, (по/твоєму), халаминдик чи герой? в)сьогодні зранку (по/зимовому) холодно. г)знайте: кожна людина цікава (по/своєму) д)ходи (по/своєму) полю, а на чуже не зазирай!

Д) Ходи по своєму полю,а на чуже не зазирай!

Значний внесок в розвиток української літератури зробив Олександр Олесь. Його творчість наскрізь пронизана почуттям патріотизму й любові до рідної країни. Особливо це відбилося в поезії «Рідна мова в рідній школі*. На початку XX ст., саме у той час, коли був написаний цей вірш, в Україні було прийнято розмовляти або польською, або російською мовами. Українська мова вважалася «мужицькою», бо нею розмовляв простий народ. Пани й поміщики, навпаки, соромилися своєї рідної мови. Саме такий стан в країні надзвичайно непокоїв поета. Він із болем в серці розумів, що таке явище може призвести до того, що українська мова просто зникне. У своїй поезії «Рідна мова в рідній школі!» автор закликає українців не забувати свої корені, не нехтувати славним минулим наших пращурів, не соромитися того, що ми засвоїли з молоком матері: 

Рідна мова! Рідна мова! 
Що в єдине нас злива, — 
Перші матері слова, 
Перша пісня колискова.

Немає мови — нема і народу. А як можна сказати, що такого народу, як український, немає? Український народ завжди славився своєю волею і тим, що ніколи не корився чужинцям. І поет у своєму вірші закликає до того, що краще нам стати німими, ніж розмовляти чужою мовою, скоритися, стати на коліна: 

Краще нам німими стати, 
Легше гори нам нести, 
Ніж тебе розіп’ясти, 
Наша мово, наша мати!

Ніколи в житті український народ не відречеться від свого минулого, саме про це надії поета. Він вірив, що українська мова все ж таки відродиться на своїй землі і залунає в рідній школі: 

того в недолі 
Наша мрія золота, 
Наше гасло і мета: 
Рідна мова в рідній школі

   Твір опис "Мій улюблений куточок природи" пропоную скласти так:
   Кожне літо з батьками я відвідую Карпати. Карпатські села, ліси – мій улюблений куточок. Зазвичай ми живемо у місцевих жителів і близько двох тижнів насолоджуємося свіжим повітрям. В Карпатах все чарівно! Ліс вражає своєю могутністю. Кожне з дерев дуже високе та величне. Ліс темний та таємничий. В ньому є горні річки. Вони напрочуд холодні, вода в них по-справжньому крижана.
   Але найдужче причаровують мене гори. Коли ти сходиш на вершину, то, здається, весь світ як на долоньці. Видно інші верхівки гір, села, що залишились знизу, безкрайнє небо. Це вражає. Мені здається, що Карпати не зможуть нікого залишити байдужими. Адже величність природи Карпат зцілює та надихає кожного, хто відвідає ці краї.