Перебудувати подане бесполучникове речення на складнопідрядне. я входжу в ліс-трава стає

Я входжу в ліс,де трава стає навшпиньки.

Українська історична пісня

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...

Т. Шевченко

Джерела свідчать, що ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми, а пізніше їх прямі спадкоємці — кобзарі. Микола Васильович Гоголь вважав їх за охоронців бойової слави України.

Минали роки, сторіччя, а українська історична пісня жила, розвивалася, передавалася з покоління у покоління. Чому ж не вмирають народні історичні пісні? А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ, його мудрість, його джерельна совість. У народних піснях сяє мудрість і безстрашність, доблесть, лицарські подвиги захисників Вітчизни — українських козаків, які, не шкодуючи свого життя, відстоювали волю і незалежність нашого народу, Батьківщини.

Українські народні історичні пісні — могутнє духовне джерело нашого народу. У народній пісні живе образ нашої славної України, її героїчна і водночас трагічна історія.

Героями історичних пісень є видатні діячі народу, а також пересічні козаки й селяни, які за влучним висловленням М. Стельмаха, шаблею, списом і серцем боронили рідну землю.

Слухаєш історичну пісню — і в уяві постають славні герої, козацькі полки, що йдуть захищати Україну від усіх ворогів її свободи. "Попереду Дорошенко...", а там далі — Богдан Хмельницький і Іван Богун, Кривоніс і Сагайдачний, Морозенко і Нечай — славні сини України. Тематика українських історичних пісень різноманітна: турецька неволя, лицарська смерть козака, визволення з неволі та щасливе повернення до рідного краю, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

Особливо багато історичних народних пісень присвячено подіям визвольної війни українського народу 1648-1654 років. Кобзарі по всій Україні оспівували Богдана Хмельницького, його сподвижників Івана Богуна, полковника Морозенка та інших народних героїв. Ось назви лише деяких пісень, що належать до циклу про визвольну війну: "Чи не той то Хміль", "Іван Богун", "Ой Морозе, Морозенку", "Не дивуйтеся, добрії люди" та інші.

Боротьба українського народу проти польської шляхти досягла особливого розпалу наприкінці XVI — у першій половині XVII століття. Польська шляхта вогнем і мечем прагнула поневолити волелюбний український народ. Уяву про невимовно тяжке становище України напередодні визвольної війни 1648-1654 років дає народна пісня "Розлилися круті бережечки":

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей, похилилася;

Чогось наша славна Україна,

Гей, гей, засмутилася.

Образ похиленої калини в пісні переростає в символ України. Але завершується пісня бадьорим настроєм, надією на визволення матері-Вітчизни з неволі.

А ми тую червону калину,

Гей, гей, та піднімемо.

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, та розвеселимо.

І дійсно, встане славна Україна, бо є в неї такі діти, як Богдан Хмельницький. В історичній пісні "Чи не той то хміль" оспівується перша перемога Хмельницького над польсько-шляхетським військом 1648 року в урочищі Жовті Води. Богдан Хмельницький не тільки мужній воїн, палкий патріот Батьківщини, але й мудрий і далекоглядний політик. У скрутні часи на до повсталому українському народові гетьман запросив хоч і ненадійного, але вкрай необхідного тоді союзника — кримську орду.

А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великую

Потугу я знаю.

Іще й орду татарськую

За собою веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду.

Одним із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького був Максим Кривоніс, який зі своїм Черкаським полком здобув низку блискучих перемог над шляхтою на Поділлі. Цьому героєві присвячено пісню "Не дивуйтеся, добрії люди". Богатирська сила Кривоноса, який у пісні називається Перебийносом, розкривається у широких батальних картинах.

А Перебийніс водить чимало —

Сімсот козаків з собою,

Рубає мечем голови з плечей,

А решту топить водою.

Цей бравий козак "ляцькую славу загнав під лаву", поклав кінець пануванню шляхти, що попивала "на тій Україні меди та вина ситнії".

Патріотизм і мужність Брацлавського полковника Данила Нечая, його битву та героїчну смерть під містечком Красним оспівує відома пісня "Ой, з-за гори високої".

Ой, не встиг козак Нечай

На коника

Взяв ляхами, як снопами,

По два ряди класти.

Ой, кинувся козак Нечай

Від дому до дому —

Та вложив же ляхів тисяч

З коней, як солому.

Нанонаука - це водночас і давня галузь, і абсолютно нова. Ще в давні часи наші пращури використовували фарбу, що була виготовлена за нанотехнологією і містила в собі наночастинки. Демокріт близько чотирьохсотого року до нашої ери вперше назвав найменшу неподільну частинку атомом. З плином часу людство все більше використовувало елементи нанотехнологій під час виготовлення хімічних речовин, фізичних об'єктів, створення електронних пристроїв, медичного обладнання тощо. Нині нанотехнології наявні чи не у всіх сферах нашого життя. За прогнозами вчених, у дві тисячі двадцять п'ятому році з'являться нанороботи, які зможуть конструювати з атомів що завгодно. Як вважають науковці, протягом наступних п'ятдесяти років багато пристроїв стануть такими маленькими, що тисячі наномашин цілком зможуть розміститися на площі, яку займає крапка в кінці цього речення.