Чи подобається тобі весна? чому? напиши про це текст-міркування (5-6 речень

У кожної людини є фаворит серед пір року, моя улюблена весна. Напевно ви запитаєте:" Чому саме весна?" . В цей чудовий час можна милуватися пробудженням природи від довгого сну, прилітаючими птахами , свіжими запашними квітами. Саме весною запах є таким різнобарвним. Я обожнюю весну!

ПОВСЮДУ: в лесу, в саванне или даже в вашем саду — живые существа непрестанно «разговаривают» друг с другом. В книге «Язык животных» говорится: «Живые организмы задействуют все органы чувств, а также всевозможные позы и движения, посылая и получая сигналы — кто-то едва уловимые, а кто-то и весьма явные, как, например, скунс в момент испуга. Они издают запахи, пищат, гогочут, поют и чирикают; обмениваются электрическими и световыми сигналами, меняют окраску, „танцуют“ или даже топчут и трясут находящуюся под ними поверхность» («The Language of Animals»). Что же они хотят этим сказать?

Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

Сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (Учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (Як учитель читає, учні слухають). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфологічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, буцімто). Інтонація речення може рекомпенсувати відсутність сполучника (Якщо підеш направо, загризе тебе вовк: Підеш направо, загризе тебе вовк), явище часте у розмовній та художній мові. У давнішій літературній мові, як і в народній, деякі сполучники виступають синкретично, в різноманітних синтаксичних функціях (наприклад, що в значенні бо, коли тощо).

Сполучники досліджували В. Сімович, Ф. Медведев, М. Вихристюк, А. Кващук, М. Каранська, А. Грищенко, Л. Кадомцева та інші дослідники.