Твір на тему любіть землю! любіть працю на землі

Рідною для нас є земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. Це скарби, даровані Богом. Я не розумію людей, які кидають свою батьківщину і шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна потребує їхньої любові, праці, відданості. Любов до батьківщини називають патріотизмом. Це дуже сильне почуття, яке дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в імя свого народу.«Чому, сказати, й сам не знаю,Стежина в ріднім краї...Наша земля — Україна. Любити її — це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, — треба бути патріотом.Для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- великий двір, де вечорами звучала гітара і мелодійний голос співав про перше кохання, для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в кутку над образами.Мій образ рідної земліРідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки — горді і волелюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кровю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова - співучий, неповторний і чарівний.такими задушевними рядками висловив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову...У кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Рідна земля — наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості і перші сльози, перші перемоги і поразки.

-Привіт Світланко! Я хочу запросити тебе на рок-концерт,який віддбудеться в Києві через місяць.За раніше,щоб в тебе  час був відпроситись у батьків.Адже це далеко їхати,і самим.Тебе відпустять?

-Привіт Ірусю.Я гадаю що відпустять,але це ще не достовірно відомо.

-Ми повинні поїхати!Адже рок- це наше життя! Ми візьмемо багато уроків собі у відомих зірок,ти тільки подумай... нашій шкільній групі зробимо значний внесок!Напишемо нові пісні,та згодом виступимо на концерті в школі!Це ж класно!Це ж наше все!

-Так.Звичайно ти права.Без музика-важко уявити наше життя.Музика це все що у нас є. Ми їй більше уваги приділяєм,аніж навчанню.Це не добре.

-Стривай!Чому не добре? Може ми станимо музикантами відомими на весь світ!І навіщо нам тоді та наука?Будемо гастролювати по всьому світу!Тільки подумай..

-Так ,замріялись ми с тобою...обов*язково поїдемо на концерт!

Протягом багатьох віків, ще з самого початку свого існування, життя українців було нерозривно пов’язане з піснями. Пісні мали величезне значення для людства і супроводжували людей в усіх сферах їх життя: у свята та час розваг (весільні, різдвяні (колядки, щедрівки), купальські, русальні пісні), під час роботи (жниварські пісні), в час трауру (пісні про загиблих, обрядові) тощо. Напевне, не було такої життєвої ситуації, про яку наш народ не склав би пісні.

Щастя від щирого кохання, журба дівчини, що чекає козака з походу, біль від стосунків, яким заважали якісь зовнішні обставини (соціальний стан закоханих, відстань тощо), горе втрати, сльози матері, що не діждалася сина або загубила єдину доньку — у піснях є все і навіть набагато більше. Слухаючи їх, розумієш, що у світі, повному страждань, неможливо було вижити без пісні, і ця пісня рятувала людей, з’єднувала їх, давала їм опору і надію в скрутні часи.