Речення коли обставини виражені поодинокими дієприслівниками

Хустину кинувши на плечі , надівши плаття весняне , берізка вибігла над вечір і жде чи вітру чи мене

Все навкруги біле,вкрите пухнастим м*яким снігомНа гілках ялинок лежать купи снігу,схожих на величезні шапкиюНебо чисте,блакитне.На сонці сніг блищить,переливається.У лісі дуже тихо,здається,що всі сплять під білосніжною ковдроюНі,не всі заснули.Ось і чиїсь сліди на снігу.Да це ж заєць, пробіг у своєму білосніжному кожушку.Мабуть ховався тут під засніженою ялинкою від вовка чи лисиці.Сонце взимку сідає дуже рано.Осьвже рожевіє сніг на верхівках ялинок.Гілки дерев іноді риплять та тріщать від морозу.Ліс-неначе скарбниця зимових коштовностей

Узгодження: багряна височінь, пасмурний день, безмежність поля, снігові вершини, волошкові очі, рідний край, високий стяг, золота осінь, безмежне поле, широкий степ. Керування: займатися спортом, глибінь морів, вулиці до школи, нагрітий сонцем, дружба народів, здолати ворога, ходити берегом, вийти в поле, година за годиною, хрущі над вишнями. Прилягання: почуватися впевнено, йти швидко, дуже високо, працювати дружно, йти назустріч, збрататись навіки, вчаться добре, виставляти напоказ, співають ідучи, прийшов додому.