Люди звукопис слів черепок безсоромний топишся сороці мурашці діжці криється

Черепок [ч е^и р е^и п о к] (^и-наближене до и, пишеться вверху, як ступінь)
безсоромний [б е с: о р о м н и й]
топишся [т о п и^е с:' а]
сорочці [с о р о ц:' і]
мурашці [м у р а с' ц' і]
діжці [д' і з' ц' і]
криється [к р и й е ц:' а]

1. Анафора (грец. — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур (Вікіпедія).
Напр.:
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш? (Тарас Шевченко, "Розрита могила")

Анафора - словосполучення "За що", яке повторюється на ПОЧАТКУ рядків.
 
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати. (Тарас Шевченко, "Іван Підкова")

Анафора - словосполучення "Було колись", яке повторюється на ПОЧАТКУ рядків.
Повніша інформація - в Інтернеті.

2. Епіфора (грец. epiphor; — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі (Вікіпедія).
Напр.:
«...Вернітеся!» — «Не вернуться! —
Заграло, сказало
Синє море. — Не вернуться,
Навіки пропали!» (Тарас Шевченко, "До Основ'яненка")

Епіфора - повторення ВКІНЦІ рядків словосполучення "Не вернуться".

Її душили, а вона живе!
Її палили, а вона живе! ("Україна")

Епіфора - повторення ВКІНЦІ рядків словосполучення "а вона живе".
Повніша інформація - в Інтернеті.

А дальше - ... те, що не знайдете в і-неті.

     Вага і сила, з якою тіло, покоїться в полі сил тяжіння, діє на підвіс або горизонтальну опору, що перешкоджає вільному падінню тіла. Чисельно В. тіла Р дорівнює діючої на нього силі тяжіння, тобто Р = mg, де m - маса тіла, g - прискорення вільного падіння (або прискорення сили тяжіння). Оскільки маса тіла - величина постійна (в звичайних умовах), а значення g змінюється на Землі з широтою і висотою над рівнем моря (відповідну формулу см. в ст. Прискорення вільного падіння), то відповідно при цьому змінюється і В. тіла. одночасно значення g, а з ним і В. залежать від прискорення, обумовленого обертанням Землі навколо своєї осі; з цієї причини В. тіла на екваторі на eq \ f (1;288) менше, ніж на полюсі. У малій області поблизу земної поверхні значення g можна вважати постійним і В. тіла - Пропорційні-ним його масі, чим користуються для вимірювання маси тіл шляхом їх зважування на важільних вагах; при цьому значення g для зважується тіла і гир вважається одним і тим же. Пружинні ваги вимірюють В. тіла; для визначення з їх до маси треба знати ще величину g в пункті зважування. В. і маса є різними фізичними величинами, які не можна ототожнювати; вони вимірюються в різних одиницях: вага - в одиницях сили (н, кгс, тс і ін.), а маса - в одиницях маси (кг, г, т та ін.). На тіло, занурене в рідку або газоподібну середу, діє, крім сили тяжіння, архимедова сила (див. Архімеда закон), рівна вазі витісненої об'єму середовища. Тому, наприклад, пружинні ваги показуватимуть в повітрі В. менший, ніж у вакуумі; для ваг відмінність в показаннях залежатиме від ставлення щільності гирь і зважується тіла. Тіло, що спочиває в ліфті, який рухається вертикально з прискоренням w, буде діяти на підлогу ліфта з силою F = m (g ± w) (Знак плюс при русі вгору, мінус - вниз), що еквівалентно збільшенню В. (перевантаження) або його зменшення. При вільному падінні ліфта (w = g) Настає невагомість; такий же стан має місце для будь-якого тіла, що рухається вільно і поступально в поле тяжіння (ракета, супутник і ін.).