Твір на тему "чи можна брехати дорослим? "

Брехати -- це слово, яке переслідує нас кожен день. Звісно ми знаємо що не можна брехати, але ми все одно продовжуємо це робити. Як на мене брехати не потрібно нікому, потрібно бути завжди чесним та вірним. Якщо весь час брехати, то коли ми скажемо правду, то нам уже не повірять. Не потрібно брехати ні батькам, ні друзям, ні вчителям. Тому що ця брехня нас робить просто надзвичайно злими людьми, яким весь час все не подобається.

Думки щодо того, чи потрібно брехати, є досить неоднозначними.
З одного боку, навіть маленька брехня може зруйнувати щось, що будувалось не один рік. І з цього можна зробити висновок, що брехня-це погано в будь-якому її прояві.
Але не все так просто. З іншого боку, брехня-це те, що неодноразово рятує нас від печалі, болю та розчарування. Насправді не кожен може сприйняти правду, і не кожен готовий повірити, що світ такий жорсткий.
"Гірка правда краще, ніж солодка брехня"-завжди любила повторювати моя бабця. Але в світі все набагато складніше: іноді ми навіть не помічаємо, коли брешемо, і насправді брехня рятує цей світ від небажаних конфліктів.
Брехати чи ні-це насправді вибір кожного. Але не потрібно забувати про те, що кожен гаш вчинок несе за собою певні наслідки.

Объяснение:

Моя ніжна і рідна матусю, я вирішила написати до тебе лист з висловленням своєї любові і вдячності. Я зрозуміла,  що кожна людина повинна цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що ви, наші неньки, -   найближчі у світі люди і ваша любов найсвятіша. Матуснько моя, ти ніби той ангел-охоронець, що завжди допомагає мені і рятує з негод. Ти своїми ніжними руками-крилами захищаеш мене і даруєш своє тепло і затишок. Я дійсно зрозуміла, що лише мама, це та людина, яка ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. З перших  днів мого життя  ти присвятила себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, мені, і я обіцює, що коли навіть стану дорослою і самостійною я не забуду про тебе, про свою неньку, про ту, якій я забов"язана всим. Мамо, ти вчиш мене всьому, даєш мудрі поради - ти найрозумніша, дякую тобі за це. Ще я хочу написати ось що: кожна краплинка твоєї любові свята; кожен промінчик твоєї ніжності і доброти  найтепліші - я збережу навіки їх у своєму серці.

Субота і неділя є вихідними днями для мене. Адже нема навчання у школі.

У суботу мама порається у домі. Я стараюся до й. Можу побігти в магазин, підливаю квіти, складаю помиту посуду, замітаю підлогу. Також у цей день я стараюся виконати усе домашнє завдання, яке задали в школі. Тоді у неділю я матиму більше часу для розваг.

Ось так минає субота.

Мені дуже подобається неділя. Адже це вихідний день для мене.

Домашнє завдання заздалегідь роблю у суботу. Тому у неділю маю багато вільного часу. Зранку моя сім’я іде до церкви. Потім зустрічаюся з друзями. Ми разом проводимо дозвілля. Ввечері всією сім'єю збираємося перед телевізором, спілкуємося або читаємо. У неділю я, зазвичай, більше часу проводжу за комп'ютером, ніж у будні.

Так проходить мій вихідний день.

Наша сім’я має невелику дачу на березі озера. Там часто проводимо вихідні дні.

Я допомагаю батькам поратися на городі. Коли доспіє урожай, залюбки смакую смородину, малину, яблука та груші. Мама варить смачні страви з овочів, які вирощені нашими руками. У вільний час залюбки біжу з друзями на берег озера, плаваю та засмагаю.

Мені подобається проводити вихідний день на дачі.

Неділя - вихідний день для багатьох людей.

У вільний час я бавлюсь на комп'ютері, дивлюсь телепередачі, читаю книжки. Мені подобається комп'ютерна гра «FIFA-2008». Футбол мій улюблений вид спорту. У гарну погоду ми із друзями на стадіоні граємо футбол. По телевізорі дивлюсь футбольні матчі, спортивні програми, мультфільми. Минулої неділі дочитав книжку «Що не день, то субота». У вихідний день я не нудьгую. Проводжу його змістовно та цікаво.