Золоте сонечко усміхнулося. Золота пшениця тихо шурхотіла.
lubavarif83
02.09.2022
Ранок. Зима. За вікном пробігають відблиски світла ліхтарів і вулиця, прокидаючись, немов оживає. Тихо навкруги. Лише чути хрускіт снігу під ногами. Незважаючи на легкий вітерець та снігопад, ранок дуже теплий та затишний. Це ідеальний час для того, щоб поринути у свої найпотаємніші думки або почитати якусь цікаву літературу. Зимові ранки хочеться проводити вдома, особливо коли на вулиці холодно і мороз залишає свої візерунки на вікнах, а ти милуєшся цією красою. Милуєшся крихітними пластівцями снігу, що випадають за вікном, милуєшся красою своєї вулиці, що одягла найгарніше білосніжне вбрання та світлим ранковим небом. Узимку місто стає найбільш гарним, свіжим, прохолодним. І той, хто вийде зранку на вулицю, прогуляється містом, відчує справжню атмосферу зимового ранку.
nastya3213868
02.09.2022
Скласти твір на цю тему пропоную так: Чи має держава дбати про популяризацію творчості талановитих українських митців? Я вважаю, що так. Сьогодні в Україні є чимало талановитих митців: майстрів слова, художників, артистів. Проте, не багато талановитих людей мають змогу розкрити свій талант та поділитися ним з людьми. Наприклад, у сучасній Україні держава не переймається долею письменників, які друкують свої твори за власний кошт. Тобто для того, щоб люди побачили талант авторів, письменник вже має мати певні фінансові збереження та вкласти їх у публікацію. Творчість для митців зараз - це не професія, а хобі. На мою думку, це неправильно. Хіба не було б краще, якби держава створювала умови для творчості та популяризувала твори мистецтва серед населення? Тоді люди були б освіченішими, інтелектуальнішими. Аргументом на користь моєї думки може бути те, що коли люди знайомляться з творами мистецтва, вони починають мислити. Адже воно хвилює свідомість людини і не залишає нікого осторонь тієї важливої проблеми, якої торкається. На жаль, зараз проводиться дуже мало виставок художників у невеликих містах, майже не проходять зустрічі із талановитими майстрами слова на державному рівні, театр стає менш актуальним. Мистецтво приходить у занепад. Проте талановиті люди не зникають - вони завжди були і завжди будуть! То ж давайте не стояти осторонь цієї важливої проблеми та популяризувати твори українських митців!
Золота пшениця тихо шурхотіла.