Твір на тему я екскурсовод в нашії україні

Цього року для екскурсії класом ми вибрали місто Львів. Львів – моє улюблене місто ще з юності, тому дуже хотіла познайомити дітей з ним. Оскільки я не була тут більше 20 років, для екскурсії вирішили замовити екскурсовода. Вивчаючи інформацію по гідах, читаючи відгуки на різних форумах я зупинилась на тому, що краще не шукати екскурсовода, а звернутися в туристичну фірму, або екскурсійне бюро міста Львова. Ще під час телефонної розмови з менеджером фірми «Топ-Тур Львів», я зрозуміла, що можу не переживати на рахунок організації нашої поїздки. Мені залишалось тільки придбати білети до Львова і назад. Дуже потішило, що оплату можна було перерахувати в повній сумі на картку, оскільки я дуже боялась їхати з грішми у поїзді. По приїзді у Львів нас зустріли на вокзалі, екскурсовод відвела нас на автобус на якому ми мали кататися найблищі години по місту. Ми піднімалися на Високий Замок, оглядали весь Львів з великої висоти. Наробили безліч фото. Ми заходили в відомий на всю Україну Собор св. Юра, в костел св. Ельжбети. Після цього ми поїхали на екскурсію по Личаківському кладовищі. Там дуже цікаво було як мені так і учням. Після екскурсії ми знову сіли в автобус і поїхали в хостел. В хостелі ми тільки залишили речі, оскільки година поселення ще не настала. Наш хостел знаходився в самому центрі, недалеко від ратуші і оперного театру. Харчування ми замовили також у туристичному агентстві. На обід ми пішли в красиве затишне кафе. Нас годували борщем, на друге у нас була відбивна з картопляним пюре та овочевий салат. Дешево, але ситно і смачно. Після обіду ми пішли в хостел, поселились, сходили в душ і позасинали. Правда на сон ми багато часу не гаяли, зібрались і пішли на вулицю. По плану у нас була пішохідна екскурсія по місту. «Середньовічні квартали Львова» – так називалась наша екскурсія. Ми гуляли по вуличках, вдихали аромати кави, заслуховувались музикантів, що стояли на кожній вулиці. Львів не тільки кавове а й дуже музичне місто. Нам дуже пощастило з екскурсоводом, розповідала голосно і чітко. Дітям та мені екскурсія сподобалася. Після екскурсії ми пішли на вечерю в те саме кафе. Їжа була так само смачна, порції великі. Після вечері ми пішли в хостел відпочивати, адже після важкої дороги та цілого дня екскурсій вже нічого не хотілося. На другий день у нас запланована була екскурсія «Львівські підземелля». Вона виявилась не менш цікавою та інформативною. Діти були просто в захваті. Після екскурсії ми пішли в Львівську майстерню шоколаду, копальню кави, сувенірні магазини. Всі купляли ласощі та сувеніри для себе та батьків. З повними сумками львівських подарунків та гарним настроєм ми вирушили на вокзал. На прощання з містом зробили групове фото на вокзалі. Львів, ми ще повернемось! 
© Джерело: ТОП-ТУР Львів, http://top-tour.lviv.ua/rozpovid-pro-shkilnu-ekskursiyu-do-lvova/

Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят. Цей день протягом століть щорічно відзначають, знають, люблять і чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

Традиційна новорічна обрядовісгь українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення) за старим стилем. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення, ці дні не мали важливого значення в релігійному календарі, тому в їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.

Объяснение:

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.

Объяснение: