Випишіть стилистично забарвлені слова. визначте, у якому стиліможе бути використано кожне з них. слова: швидко, радіус, супермаркет, зирити, дивится, ледщо, ферма, функціонувати, гриль, високий, загальнородний, велик, реклама, суфікс, відфутболити, військово-патріотичий, жити, фотосинтез, ввечері, декларація, дівчина, дівча, дітвора.

Швидко (розмовний)
радіус (науковий)
супермаркет (розмовний)
зирити (художній)
дивитися (розмовний)
ледащо (художній)
ферма (розмовний)
функціонувати (науковий)
гриль (розмовний)
високий (розмовний)
загальнородний (публіцистичний)
велик (художній, розмовний)
реклама (розмовний, публіцистичний)
суфікс (науковий)
відфутболити (художній)
військово-патріотичий (офіційно-діловий, публіцистичний)
жити (розмовний)
фотосинтез (науковий)
ввечері (розмовний)
декларація (офіційно-діловий)
дівчина (розмовний)
дівча (художній)
дітвора (художній)

Забарвленість слів - це доволі каверзне питання, яке не має однозначної відповіді. Тому всі слова розмовного стилю можна вважати стилістично незабарвленими. 

-А давайте подаруємо йому наручний годинник!-говорить Катя
-Та ні!У нього ж є вже один !Навіщо йому ще ?!
-Ну тоді ,можливо ,плеєр?-питає Микола.
-Мені здається ,що він не слухає музику...-заперечує Митько
-Ну а давайте допитаємося у нього що ж він хотів би?!-невпевнено говорить Леся
-То це вже не сюрприз буде !-почали шуміти всі
-В мене є ідея ми подаруємо йому телефона!Він якраз нещодавно свого розбив!А на нашу компанію це і в грошових витратах буде нормально.-викрикує Катя
-Ну гаразд
На тому і вирішили зупинитися

Мова – це душа народу. Це проста і разом з тим правдива істина. Якщо забувається мова, то народ, який користувався цією мовою, зникає, але не фізично, а морально. Українська мова – одна з найкрасивіших і милозвучніших мов світу.

Багато різних письменників з усього світу прославляють українську мову. Ось деякі вислови з цього приводу: «Мова – це зброя», «Не бійтесь заглядати у словник, це пишний яр, а не сумне провалля».

Художню культуру людства, його мораль і естетику український народ збагатив своїми історичними піснями і думами.

Українські пісні і думи – це національний епос, у якому відбилася історична пам’ять народу, його національна свідомість. «Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу», – сказав Олександр Довженко. Ми винні втратити таку гарну мову, бо світ втратить одну з кращих перлин свого скарбу.