Чому річки називають водними "артеріями"

Рі́чка (або ріка́) — природний водний потік, який витікає з джерел чи з озера, болота(рідше), має сформоване ним річище і тече під дією сили тяжіння; живиться поверхневими й підземними водами, з атмосферних опадів свого басейну. Розрізняють річки сталі й сезонні, гірські та рівнинні.

Національний заповідник  хортиця   - це не просто найбільший острів на дніпрі, але і унікальний природний та історичний комплекс. унікальність цього місця широко визнана, в 2007 році хортиця була названа одним із "семи див україни".природа острова вражає своєю красою. на порівняно невеликій його площі (довжина хортиці становить 12 км, а ширина - в середньому 2,5 км) є свої степи, луки, дубові та хвойні ліси. завдяки особливим мікрокліматичним умовам, які виникли через велику кількість сонця, прісної води і сухого повітря, флора острова істотно відрізняється від материкової.але найбільш цікава хортиця саме з історичної точки зору, адже її історія овіяна далекого минулого. ця територія споконвіку була відома людині. дивіться фото:   сорочинський ярмарок - найбільший та найколоритніший ярмарок україниперші мешканці з'явилися на острові вже в епоху палеоліту і мезоліту, а перші досліджені поселення належать до епохи бронзи (iii-ii тис. до н. від яких залишилися численні поховання, городища та культові споруди. збереглися на острові декілька стародавніх святилищ у вигляді кам'яних закладок, що датуються ii тисячоліттям до нашої ери.з vii по iii століття до н.е. на острові жили скіфи. збереглося тут унікальне святилище у вигляді круглої кам'яної закладки в сосновому лісі недалеко від чорної скелі, що датується v-iv ст. до нашої ери.нерозривно пов'язана історія хортиці з київською руссю. за однією з версій, саме тут у 972 році загинув в бою з печенігами князь святослав. підтвердженням цьому можуть служити знайдені на острові при будівництві дніпрогес давньоруські мечі x століття.але найяскравіші події в історії хортиці пов'язані, безумовно, з запорізькими козаками, адже саме тут знаходилося славетне козацьке укріплення - запорізька січ. читайте також:   батурин - легендарна гетьманська столицяперші укріплення з'явилися тут ще в 1556 році. з цього часу протягом кількох століть хортиця залишалася одним з головних центрів українських козаків. дивно, але деякі з укріплень збереглися до наших днів і приваблюють щороку сотні тисяч туристів. hortica.zp.uaзапорізька січ на хортиці дозволяє доторкнутися до історії найпопулярнішим серед відвідувачів є  історико-культурний комплекс "запорізька січ", що відтворює образ козацької столиці й атмосферу часів козацтва. тут зібрані воєдино найцікавіші елементи архітектури, культури, побуту і життя запорізьких козаків.січ на хортиці побудована за образом справжньої січі, тут присутні всі елементи січей, які існували. навколо комплексу розташовані захисні фортифікаційні укріплення: високий вал, глибокий рів і огорожа у вигляді дерев'яного частоколу.мандрівка у "запорізьку січ" дозволяє доторкнутися до славного минулого україни, залишає незабутні враження завдяки унікальній атмосфері та історичному духу козацтва. "острів-музей - просто фантастика. було враження, ніби я поринула в епоху і культуру, пов'язану з історією запорізького козацтва. ще мене вразили ікони в церкві, виконані відомим запорізьким художником валерієм булатом. від цих ікон йде божественне світло. все-все на острові прекрасно", - пише на одному з сайтів користувач під іменем людмила, яка відвідала хортицю. дивіться фото:   херсонес таврійський - подорож в античністьцікаво, що на острові є дев'ять селищ, в яких проживає майже дві тисячі людей. але з них тільки три селища знаходяться на і міста запоріжжя, інші юридично не належать нікому, а десятки гектарів острова зайняті незаконними забудовами. hortica.zp.uaхортиця вабить красою своєї природи як дістатися? острів хортиця знаходиться поруч з містом запоріжжя. тому краще всього добиратися до запоріжжя поїздом або автобусом, а з міста на хортицю регулярно ходить громадський транспорт - з залізничного вокзалу сюди можна доїхати маршрутками  №№55 і 56.  з автовокзалу на хортицю можна дістатися маршрутними таксі з тими ж номерами.

Самий зворушливий образ, відомий як у релігії, так у Літературі й мистецтві — образ матері, що заколисує рідне дитя. Ця картина наповнює глядача відчуттям затишку, захищеності й комфорту. Адже саме мама ще до народження піклується про дитину, тільки поруч із нею дитя перебуває в абсолютній безпеці. Тарас Григорович Шевченко писав — «Нічого кращого ні, як мати молода зі своїм дитятком малим».Вся та турбота, любов, ніжність і щира, нічим не обґрунтована прихильність, що випробовує матір до своєї дитини знайшли своє відбиття в чистих безневинні колискові. Все своє бажання бачити рідне дитя здорова, гарна, щаслива, розумним і успішним мати вкладає в невигадливі рядки, які часом досить фальшиво, без музики наспівує в сутінку рідному чаду, у ритм погойдуючи колискуКолискова пісня повинна заспокоїти дитя, тому в немудрому тексті прослизають самі м’які, ніжні речі й створення, знайомі нам усім з дитинства: мурчащий кошеня, пухнатий кролик, тиха лисичка з м’якими лапками, що гурчать голуби й маленькі ластівки; подушка, набита легким повітряним пухом і мамині руки. Ця пісенька з народження прищеплює нам любов до комфорту, учить нас тому, що таке щастяЩоб викорінити з дитини примхливість, норовливість і впертість у колискову вводять негативних персонажів — підлу хитру лисицю, страшного сірого вовка або Бабая. Така колискова вчить нас страху, адже безстрашність не завжди є чеснота, порию воно є гіршим з пороківИ хоча колискові здебільшого небагатослівні, вони несуть у собі куди більше змісту, чим інші пісні. Саме з колискових починається формування немовляти, як людини, окремої особистості. Відомо, що діти в малому віці, як губка усмоктують ту інформацію, що пропонує їм навколишній світКолискова — перший урок, що одержує дитина у своєму житті. І тільки мама може проспівати колискову такий, який вона повинна бути — наповненої теплом і турботою, любов’ю й прихильністю. Ні батько, ні сестра, ні бабуся не можуть випробовувати до дитини того пещення, що дарує своєму чаду мати. А виростаючи, ми так часто в моменти суму хочемо знову почути мамину пісню, і відчути маминої теплої руки. Мамині колискові призначені лише для одного слухача — для її дитини, і тільки мати може бути виконавцем такий немудрої, але такої важливої пісенькиНапишіть у відповіді тут