Твір роздум на тему (що означає бути справжньою людиною)

   Усі люди з'являються на світ однаковими. Діти плачуть, сміються, радіють. Але чому ж не кожна дитина, виростаючи, стає хорошою людиною?
   Багато залежить від батьків, їхнього ставлення до виховання. З раннього дитинства мати привчає мене бути добрим, щедрим, працьовитим. Батько навчає мужності, сміливості, вміння постояти за себе.Вчителі передають свій досвід, відкривають у нас ті здібності і таланти, про які ми і гадки не мали. 
    Справжня людина має бути доброзичливою, чесною, мужньою. Я най­більше ціную чесність, і сама намагаюся бути чесною. Чесність — як власна гідність, вона викликає повагу з боку інших людей. Не можна бути заздрісним і злим. Людина, яка допомагає рідним, близьким і просто тим, хто потребує підтримки в скрутну хвилину, заслуговує на пошану. Справжня людина піклується про своїх батьків, бо це найближчі люди на землі. Вона радіє успіхам друзів, не ба­жає зла іншим людям. 
Але всі ми — люди. І у всіх є свої бажання та уподобання, які іноді беруть гору над розумними законами моралі.
    Я вважаю, що як ти будеш поводитись, так само до тебе будуть ставитися твої друзі, вчителі, батьки. Кожна людина повинна прожити своє життя так, щоб їй не було соромно за прожиті роки. 

ответ:Природа дивує нас своєю неймовірною красою. Ми милуємося цвітінням садів, квітів, зеленню лугів і трав. Радіємо польоту метеликів, співу птахів. Природа допомагає людям зміцнювати їх здоров'я. Любов до природи, турбота про неї робить людину добрішою. Ми отримуємо від природи все: воду, повітря, їжу, одяг. Природу треба любити і берегти. Не можна знищувати дерева, чагарники, кидати в річки і озера сміття, губити тварин. Багаття в лісі призводять до пожеж. Люди, які не бережуть природу і завдають їй шкоди, повинні бути покарані.

Люди, бережіть природу і вона буде вам вдячна!

Объяснение:

Мабуть,в житті кожної людини буває такий момент,коли ми ненароком ображаємо свого найліпшого друга лише через те,що сьогодні ми "не в дусі".Або просто зі злості кажемо другові такі огидні слова,що самому бридко стає.І,потім,ми про це,звичайно,забуваємо.І думаємо,що наш друг також забув про цю прикрість.Так,мабуть,і забув,і ,навіть,пробачив.Проте слід від нашої образи залишится в його душі на все життя.
Треба берегти друзів,бо вони у нас-одні,так само,як наші батьки.Спершу,перед тим,як зось сказати-треба добряче подумати.І зарубати собі на носі,що від нашого "приємного" слова,може постраждати дружба!