На рерхній полиці в 3 рази більше книг, ніж на нижній. після того, як з верхньої полиці зняли 15 книг, а на нижню додали 11 книг, книг на обох полицях стало порівну. скільки книг було на кожній полиці спочатку? !

Х книжок було на обох полицях
(Х-8) стало на 1-й полиці
(Х-24) стало на 2-й полиці
(Х-8) =  3*(Х-24)
х-8=3Х-72
72-8=3Х-Х
64=2Х
Х=32

 32 книжки було на кожній полиці спочатку.

 Коли (сполучник) мені (додаток, займенник) кажуть (присудок, дієслово) «Київ» (додаток, іменник) , я (підмет, займенник) бачу  (присудок, дієслово) Дніпро  (додаток, іменник) , стоячи на Володимирській гірці (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, прийменник, прикметник, іменник), я  (підмет, займенник) схиляюся  (присудок, дієслово) над (прийменник) неосяжним (означення, прикметник) простором  (додаток, іменник) , що  (підмет, займенник) відкривається  (присудок, дієслово) моїм  (означення, займенник)  очам  (додаток, іменник)  унизу (обставина, прислівник), і  (сполучник) в  (прийменник) мене  (додаток, займенник)  таке  (означення, займенник)  відчуття (підмет, іменник), неначе   (сполучник) я  (підмет, займенник) - птах (присудок, іменник), мовби   (сполучник) лечу  (присудок, дієслово) я  (підмет, займенник) , розпластавши руки-крила   (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, два іменники) , заточую  (присудок, дієслово) великі  (означення, прикметник) кола  (додаток, іменник)  над  (прийменник) тим  (означення, займенник)  величним  (означення, прикметник) світом (обставина, іменник), який  (підмет, займенник) лежить  (присудок, дієслово) унизу (обставина, прислівник).
 
Схема:
Коли ( ), [ ], [ ], (що ), і [ ], неначе ( ), мовби ( ), (який ). 
Питання треба ставити так: від першого головного і другого головного речень до першого підрядного (за якої умови?); від другого головного речення до другого підрядного (яким?); від третього головного речення до третього і четвертого підрядних (яке?); від четвертого підрядного речення до п"ятого підрядного (яким?).

Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим підрядним і сурядним, безсполучниковим); 1 і 2 блоки складного речення поєднано сполучниковим сурядним зв"язком з єднальними відношеннями, що вказують на послідовність дій; 1 блок  (перші чотири простих речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і неоднорідною): 1 просте речення  - підрядне обставинне умови, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною; 3 просте речення - головне,  двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне,  двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 блок (останні чотири речення) -   складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною): 5 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений присудок є), неускладнене; 6 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 7 просте речення -  підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною та однорідними присудками; 8 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.     

В школьном преподавании принято говорить, что слова этого класса отвечают на вопросы типа «как?» , «где?» , «куда?» , «когда?» .

Классификация по лексическому значению
Обстоятельственные:
времени — обозначают время совершения действия (вчера, сегодня, завтра, утром, днём, вечером, ночью, весной, иногда, сейчас, позже, погодя)
места — обозначают место совершения действия (далеко, рядом, вдали, вблизи, здесь, там, направо, налево, назад, издали, навстречу, сбоку)
причины — обозначают причину совершения действия (сослепу, сгоряча, сдуру, спьяну, поневоле, недаром)
цели — обозначают цель совершения действия (нарочно, специально, назло, наперекор, в шутку, умышленно, неумышленно, нечаянно)
Определительные:
качественные — выражают характеристику или оценку действия или признака (холодно, зверски, грустно, странно, чудовищно, страшно, быстро, правильно. )
количественные — определяют меру или степень проявления действия или признака (много, мало, чуть-чуть, вдвойне, втройне, дважды, трижды, вдвоём, втроём, вшестером, очень, весьма, совершенно, абсолютно)
и образа действия — указывают на совершения действия (бегом, галопом, шагом, вплавь, вперемешку, вхолостую, навзничь, наверняка )
сравнения и уподобления — (по-бабьи, по-медвежьи, по-старому, по-нашему, по-приятельски, по-прежнему, нос крючком, торчком, загогулиной, дыбом, ёжиком, столбом)
совокупности — (вдвоём, втроём, всенародно, сообща)