Толств, як ви розумієте прислів'я: «не плюй у криницію - дове- се води напитися», за якої життєвої ситуації його можна використати? а 1 спишіть речення. підкресліть дієприкметники як члени речення. 1 майдани, парки, вулиці, мости, напнуті над трамваями дроти, озсипані у просторі вогні - усе немовби в летаргiйнiм сні (м. луків о віл землі йде духмяний аромат уже зів'ялих трав (0. пархоменко). з духмяне квіття закосичене скрашає мамині грядки (д. білоус ). 4. а в передмісті, а в передмісті зриває вітер пожовкле листя (л. калиновська). у синьому холодному небі зрідка пролітають перед нами низькі ско- лошкані хмари (о. сизоненко). іiусно визначте рід. число, відмінок дієприкметників и iii виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення.

клод дебюсси (фр. achille-claude debussy, 1862-1918) — известный французский композитор, один из ярчайших представителей импрессионизма. его произведения отличаются необыкновенным музыкальным изяществом, поэтичностью, изысканностью музыкальных образов.

дебюсси нередко называют отцом музыки xx века за способность по-новому передавать звучание каждого аккорда и тональности. музыкальный талант дебюсси был настолько широк, что позволял проявить себя в качестве прекрасного исполнителя, дирижера и музыкального критика.

клод дебюсси родился 22 августа 1862 года в небольшом городе сен-жермен-ан-ле в небогатой буржуазной семье. его отец в молодости был военным и служил в морской пехоте, а впоследствии стал заниматься фаянсовым бизнесом. но, испытав неудачу на этом поприще, он продал свой магазин и перевез родственников в париж. в семье не было потомственных музыкальных традиций, тем не менее клод с детства стал демонстрировать большие музыкальные способности. его первым педагогом стала теща известнейшего поэта п. верлена антуанетта-флора моте, которая называла себя ученицей шопена.

под ее руководством мальчик проявлял невероятные успехи и в 11-летнем возрасте был зачислен в парижскую консерваторию. здесь юное дарование проходило обучение у светил французской музыкальной сцены а. ф. мармонтеля, а. лавиньяка и э. гиро. клод учился прилежно и старательно, но особенно ничем не выделялся. будучи студентом, дебюсси в течение нескольких лет подрабатывал в летний сезон у пианистки н. фон мекк, а также обучал музыке ее детей. этому он побывал в россии и даже проникся расположением к сочинениям композиторов «могучей кучки».

кщо людину виховувати в атмосфері добра, то добро залишиться у її душі на все життя. а якщо навпаки завжди кричати і проявляти зневагу, то самі знаєте... що бажаєте то і маєте. саме тому на мою думку, твердження "вчися доброму погане на ум не прийде" - правильне.      як доказ можу навести образ Чіпки із твору Панаса  Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Чіпка зростав у зневазі своїх однолітків і односельчан.це послугувало мотивом до озлоблення і ненависті до оточення, що згодом вилилось в тяжкий злочин - вбивство цілої сім"ї.     ще прикладом даної думки є образ Докії з твору Бориса Грінченка "Каторжна". дівчинку з самого дитинства принижували і відштовхували від себе найближчі люди. ось вона перетворилась в злосовісну людину, що згодом вирішила підпалити будівлю через зраду.     отже, висновок за вами, читачі. поміркуйте над тим, щоб було якби ми вчилися поганому, а не навпаки...

 На мою думку, якщо вчитися доброму, то обов'язково творитимеш добро і погане на ум не прийде. По-перше, ти чітко будеш розмежовувати добро і зло. По-друге, якщо часто чути про добро, то і самому захочеться зробити щось добре.
  Народна мудрість каже, що все, що ми зробимо, чи добро, чи зло, повернеться до нас сторицею. Тож краще допомагати іншим, ніж робити їм якусь кривду. Я вважаю, що краще творити добро, не розраховуючи на подяку. Щаслива та людина, яка отримує задоволення від того, що робить добрі справи.
  Отже, якщо навчитися відрізняти добро від зла, усвідомити всі наслідки поганих вчинків, то зникне бажання зробити щось погане.