Доповніть речення відокремленою обставиною. тато поїхав у поле на роботу.

Сьогодні,тато поїхав у поле на роботу.

Объяснение:

Герой вірша Т. Шевченка "Думка" залишив удома стареньких батьків, кохану дівчину. Він сподівався, що на чужині знайде кращу долю. Тяжке життя змусило його перебратися на інший берег синього моря. Хоча внутрішній голос підказував:

На чужині не ті люди,

Тяжко з ними жити.

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити.

Герой вірша "Думка" — не одинокий у своїх стражданнях. Після того як Катерина II знищила Запорозьку Січ, козаки розбрелися по світу у пошуках кращої долі. Багато їх загинуло на чужині. Дехто пустив коріння у чужих краях. Однак всі вони сумували за степами, за Дніпром і за козацтвом.

У Т. Шевченка козак не знайшов свою долю за синім морем. Знайшов він горе і розчарування. Згорьований, сидить він на іншому березі синього моря і з сумом проводжає ключі журавлів, які летять до рідного дому:

А журавлі летять собі

На той бік ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

Гіркоту роздумів козака підсилює образ моря. Воно грає собі, а синій колір підкреслює холодну байдужість і безнадійність. Ось і Дніпрова вода впадає у Чорне море, наче в бездонну прірву, звідки немає вороття. Як немає вороття до рідного дому знедоленій людині. Адже шляхи повернення на батьківщину "заросли тернами".

У (прийменник) житті (обставина, іменник) нічого (додаток, займенник) не (частка) буває (присудок, дієслово) безкоштовним (присудок, прикметник), і (сполучник)  все (підмет, займенник), що (підмет, займенник) дається (присудок, дієслово), має (присудок, дієслово) свою (означення, займенник) ціну (додаток, іменник).
Схема: [ ], і [ ,(що ), ]. Питання ставити від першої частини другого головного речення (від слова все) до підрядного (яке?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим сурядним та сполучниковим підрядним); І блок: просте, односкладне, безособове, поширене, повне, 
неускладнене; ІІ блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне речення:просте, 
двоскладне, поширене, повне, неускладнене; підрядне речення: просте, 
двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.