Спільнокореневві слова--дитина шоб відповідало на питання хто? та який?

дитя - спільнокореневе слово, що відповідає на питання хто?

дитячий -   спільнокореневе слово, що відповідає на питання який?  

1)Ліс гомонів про те, що скоро зима, що замовкне він без птахів, які відлетять у вирій, що опустіє він без звірів, які сховаються в нори.

2) Чоловік пильно дивився на Савку, (як саме?) немов хотів побачити, (що?) що в нього під пальтом з дешевого сукна і під шапкою з довгими вухами

3) Коли мій колега на планерці отримує термінове завдання, то летить на вокзал,щоб швиденько відписатися

4) Мабуть, вперше за останні місяці подумала, що не здамся, що відбудую замок, що зроблю його міцним і довговічним не тільки для себе, а й для тих, хто житиме потім і потім

5) У садку панує урочиста й замислена тиша яка мимоволі примушує прислухатися до того шо діється у твоїй душі

6) А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра

Настала зима! З її приходом навколо відбулися великі перетворення. Особливо стали невпізнанні дерева. Влітку вони шелестіли зеленим листям, а восени скинули їх і стали голими. Якщо придивитися на них здалеку, то вони нагадують чорну суцільну смугу, різко контрастує з білим снігом. Хоча, при наближенні зимовий ліс виглядає прозорим, і за голими стовбурами дерев видно досить далеко.

Але дерева взимку можуть перетворюватися. Особливо казковими вони виглядають після снігопаду, коли сніжинки прилипають до гілок і стовбурів, наче біла пухнаста вата. Якщо мати фантазію і уважно на них придивитися, то можна уявити, що вони схожі на незвичайних істот з народних казок і легенд.

Дерева взимку можуть бути «кришталевими». Це можливо ігати, коли після відлиги повітря стає вологим, а вночі вдаряє мороз. Тоді дерева покриваються як би голочками, тобто інеєм. Особливо привабливо виглядають білоствольні берези. Ідеш по такому лісі, і здається, що повинно статися якесь диво. Дивуєшся, що кругом невимовна краса. А коли світить сонце, то іній на вітрі починає опадати вниз і виблискувати, немов гірські кришталики.

Навіть зелені ялинки і сосни стають білими, і іскряться на сонце. Дерева взимку перебувають, як би в сплячці. Тому в лісі стоїть тиша, тільки тріщать на морозі стовбури дерев або виє вітер. Але виявляється, що життя триває. На снігу видно сліди птахів і звірів. Ось тут, біля молодих осинок, заячі сліди, а неподалік заплутані лисячі доріжки. Зайчик, мабуть, обгризав кору, а лисиця за ним полювала.

На червоніючих гілках горобини сидять повзики, снігурі, ласують насінням горобини. Десь на гарматі голосно стукають дятла, він намагається виколупати з кори сховалися короїдів.

Під сусіднім деревом можна знайти залишки від шишок, швидше за все на цьому старому дубі є дупло білочки. Вона запаслася на цілу зиму, мабуть, іноді прокидається, і їсть насіння з шишок, а лусочки відразу ж викидає назовні. Дерева в зимовому лісі не тільки красиві, але і є кормом і притулком для маленьких тваринок і птахів.

Объяснение:

надіюся до