Твір на тему "що краще, - читати, слухати чи писати? ". обгурнутуйте свою відповідь.

Краще читати чому? Тому що будеш розумнішим. Треба слухати чому? Тому що будеш більше знати. Силою писати це дуже добре але треба вивчати знання.

1. Важливість до волонтерства) в сучасному житті. Чому допомагати важливо? 2. Сироти- одна з категорій соціально-незахищених людей. Проблеми сиріт в Україні. 3. Сирітський будинок в моєму місті/області. 4. Організація до В якому вигляді надаватиметься? Привід? Що входитиме в до Хто може долучитись до цієї доброї справи? Всі школярі моєї школи? 6. Що потрібно зробити, щоб долучитись? 7. Як школярі зможуть дізнатись про організацію до Яким чином вони будуть проінформовані? 8. Розподілення зон відповідальності. Хто за що відповідає? За створення концепції, за домовленість з адміністрацією сирітського будинку, за залучення волонтерів тощо 9. Коли ця акція (одноразова до буде відбуватись? 10. Чи є ймовірність того, що ця акція буде повторена в цьому році? 11. Чи є в цьому реальна необхідність?

Одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. Це був зовсім звичайний літній день. Я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. Від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.
Одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. Його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок. Через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. Схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів. На грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. Потім я зрозумів, що то був перекладач.

Я підійшов ближче. І сказав:

- Не дуже-то тямовитий у тебе костюм!

Крихітка-космонавт відповів:

- Нашій цивілізації так не здається.

Я вирішив запитати:

- А де ця ваша цивілізація?
- О, дуже далеко! Я не знаю, як ви називаєте цю зірку. - відповів космонавт, вказуючи блискучою рукавичкою в небо.
Але там не було ніякої іншої зірки, крім ласкаво сяючого сонця.
- А як ти сюди потрапив?  

- Мій космічний корабель вийшов зладу. Ходімо, я тобі його покажу.

Спочатку я мав сумніви. Але коли я побачив цей дивний пристрій - вони зникли. Це була не дуже велика посудина з безліччю кольорових вогників.  Я хотів детальніше одивитися цей корабель, але коли доторкнувся до нього, то мне вдарило струмом. У голові запаморочилось і я впав. А коли відкрив очі, навколо не було нічого дивного. Друзі звичайно не повірили мені, коли я їм розповів про цей випадок. Але ж ви вірите?