Яке слово є присудком у речені жити-добру служити?

Присудком є слово служити

Присудком є слово служити

Заходила ніч. Кудись ховаються останні шуми й гуки літньої

днини. Не погасло ще на заходічервоне зарево, а вже над ним зажевріла вечірня зоря. А місяць зразу ожив і засвітився білим чарівним огнем.

Ринуло з неба море світла. Над степом промайнув незрячий сон. Ніч зайшла. Маленькою хмаринкою темніє над яром у степу хуторець. Синіють хатки. У яр потяглися тіні. Тихо в хуторі. Серпи, коси, вози, збруя — усе лежить коло хат. Стіжки свіжої пашні, тягнуться ниви з блискучою стернею. На нивах темніють снопи, стелються покоси і стоять клапті недокошеної пшениці.

А над усім густо стелеться дух свіжого сіна.

Розкошами, красою віє над степом…

У яру тихо й сумно. Світить місяць. Розтягнулися довгою стрічкою кучеряві верби. З-під верб попливли проти місяця тіні. Запирскало щось… Воли. За волами виринула волохата постать. На голові в неї якесь ганчір’я, довга свита , на ногах великі чоботи, а в руках

— батіг. З купи ганчірок визирає дівоче личко з великими очима. Дівчина притулилася плечем до стовбура й закинула голову проти місяця. Очі в неї склепилися, руки опустились. Стоїть і осміхається. Затремтіло зразу повітря, і зграї срібних звуків полетіли яром і далеко кругом заснували степ. Потім із моря звуків вирізалися дзвінкі слова

пісні:

Яром, яром, пшениченька ланом,

Горою овес.

Не по правді, молодий козаче,

Зо мною живеш…

Слова оддалися голосною луною. Дівчина замовкла і схилила голову. Стало тихо. Тільки десь далеко завмирали останні одголоси пісні.

Верби стоять непорушно. Крізь їх віти визирають зорі. Дівчина звела очі й вдивлялася ними в сріблясту далечінь. Здіймала руки, щось шепотіла сама собі, кивала головою. Знову зворухнулося повітря, і срібні звуки розбудили степ. Дівчина заплющила очі. І ввижається, що вона дочка багатого батька. У неї шовком шиті сорочки, дорогії килими, дукачі срібні… Але не хоче її любити козак молодий. Він у пишному вбранні. Під ним грає кінь вороний з золотимиі підковами, срібними стременами. Сидить козак на коні перед нею, а вона стоїть перед ним засмучена та стиха докоряє йому, що не по правді він з нею живе… Тужить, розливається голос дівчини, і лунає-розлягається по сонному степу оповідання про дівчину та зрадливого козака.

Объяснение:

Якось так вибач якщо не так

зробіть будь ласка переказ цього твору

ПЕРЕКАЗ — АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ УСНОГО МОВЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ТЕЛЕЖУРНАЛIСТIВ

Усебiчне вивчення проблем культури мовлення ЗМI є одним з

актуальних завдань сучасних мовознавчих, психо — та

соцiолiнгвiстичних, лiнгводидантичних студiй. На сучасному етапi

активiзацiï державотворчих процесiв у демократичному руслi велика

увага придiляється лiнгвiстичному аспектовi дiяльностi засобiв

масовоï iнформацiï, зокрема, телебачення. Багатоаспек-тнiсть

такого явища, як усне мовлення, цiлком закономiрно ставить його в центр

наукових зацiкавлень вiтчизняних та зарубiжних дослiдникiв, причому не

лише мовознавцiв, а й психологiв, соцiолiнгвiстiв, письменникiв,

журналiстiв.

В умовах нацiонально-культурного вiдродження Украïни до працiвника

телеефiру тележурналiста, ведучого, коментатора, здатного реалiзовувати

у професiйно-мовленнєвiй дiяльностi Завдання, що стосуються

формування громадськоï думки, виховання полiтичне свiдомих, з

активною життєвою позицiєю членiв суспiльства ставляться

новi вимоги. Iнакше кажучи, сучасний тележурналiст має бути

справжньою самобутньою мовною особистiстю,

Котрою вважається мовець, який досконало знає мову,

усвiдомлено творчо володiє нею, сприймає мову в контекстi

нацiональноï культури як духовну серцевину ïï,

користується мовою як органiчним засобом самотворення,

самоствердження i самовираження, розвитку своïх iнтелектуальних й

емоцiйно-вольових можливостей та як засобом соцiалiзацiï особи в

даному суспiльствi.

Провiдною iдеєю багатьох теоретичних та науково-практичних

дослiджень є така: глибоке ознайомлення майбутнiх працiвникiв

телеефiру з теоретичними засадами культури мовлення, оволодiння

практичними вмiннями та навичками грамотного, культурного мовлення,

постiйне самовдосконалення у цьому напрямку дасть змогу стати

високопрофесiйними фахiвцями у сферi журналiстики. Справжнiй

тележурналiст повинен бути вправним у вербальному й невербальному

спiлкуваннi, мати звичку контролювати своє мовлення, вимову,

дикцiю, iнтонацiйну виразнiсть, правильнiсть слововживання, логiчнiсть;

постiйно працювати над збагаченням свого мовлення; вмiти аналiзувати

своє i чуже ефiрне мовлення, виявляти вiдхилення вiд норм,

застосовувати рiзнi засоби для ïх подолання; навчитися ставити свiй

голос, умiти чути його; робити партитуру тексту; дбати про свiжiсть

мовленнєвого ряду, плекати його звуколад, естетичну довершенiсть,

випiуканiсть. Тiльки за умови систематичноï працi, усвiдомлюючи всю

ïï складнiсть i основне важливiсть для свого професiйного

зростання, тележурналiст зможе досягти вiдчутних результатiв.

Аналiз фактичного матерiалу свiдчить про наявнiсть в усному мовленнi

спортивних тележурналiстiв значноï кiлькостi типових помилок, з-

помiж яких наичастiпiими є такi: ненормативна напiвпом'якпiена

вимова шиплячих; порушення правил вимови асимiльованих звукiв; оглушення

дзвiнких приголосних у кiнцi слова.

Засади милозвучностi украïнськоï мови не є чимось

особливим, складним для засвоєння. В усному мовленнi комунiканти

активно послуговуються цими загальними правилами, автоматично будуючи

фрази так, аби ïх легко було вимовляти (i, вiдповiдно, легко

сприймати на слух). До того ж, iз цiєю iнформацiєю

ознайомлюються учнi загальноосвiтньоï школи ще у 5 класi, тому

незнання фахiвцями (у нашому випадку тележурналiстами) головних засад

мелодики украïнськоï мови викликає в адресатiв

(слухачiв) у кращому разi подив, якщо не роздратування. Крiм орфоепiчних

помилок, мовлення спортивних телеведучих ряснiє порушеннями

акцентуацiйних норм, що зумовлене елементарним незнанням правил

наголошування загальновживаних украïнських.

У телетекстах на спортивну тематику найчастiшими стосовно неправильного

акцентування виявилися такi слова: Випадок, нападник, одинадцять,

чотирнадцять, Завдання, новий, легкий Та iн. У деяких

випадках зустрiчається наголошення, характерне для захiдних

регiонiв Украïни видiлення передостаннього складу в словi (як

правило, це пояснюється впливом польськоï мови).

У телерепортажах з футбольних матчiв, у спортивних новинах

iгається певна тенденцiя до регулярного вживання

коментаторами окремих розмовних, просторiчних та жаргонних. При цьому

можна помiтити, що деякi слова є, так би мовити, особливо

улюбленими, через що досить часто вживаються у телетекстах

спортивноï тематики. Серед таких лексем найуживанiшими є,

наприклад, такi: Вколотити У значеннi з великою силою забити

м'яч, Заштовхати У значеннi всупереч перешкодам, забити м'яч у

ворота; Завалити У значеннi збити гравця суперникiв з нiг;

Вишка У значеннi клуб вищоï лiги та iн. Чимало

проаналiзованих зареєстровано у Короткому словнику

жарґонноï лексики украïнськоï мови Л.

Получил Приумножил и Вывел мгновенно!

Ставицькоï, однак iз вiдмiнним значенням чи вiдтiнком у значеннi.

Отож, окремi слова цiлком могли б поповнити загальний реєстр

жаргонноï лексики у лексикографiчних працях аналогiчного типу