30 ів, твір роздум за естоньським прислів‘ям «як ти до людей, так і вони до тебе» на укр мові

Люди часто не помічають того що їх оточує, не помічають що комусь потрібна до Ми часто можемо пройти мимо тієї людини яка потребує до Якщо ми почнемо помічати інших та допомагати їм, то й ми ніколи не залишилося у такій ситуації Все що ти робиш тобі повернеться. (Тут мало реченнь тому щось ще треба дописати)

Скласти діалог між бабусею і онуком, які мріють посадити навколо свого будинку сад, пропоную так:
- Бабуню, а давай біля нашого дома насаджаємо квітів та дерев.
- Та я б залюбки, онучку, проте мені вже важко поратись на городі.
- Так я до тобі, бабусю!
- Добре, онуку. А яких квітів ти хочеш?
- Мабуть, чорнобриців, петуній та ромашок.
- Яскрава в нас буде клумба. А дерев яких?
- Вишень та яблук. Хочу справжній сад!
- Домовились, онучку, завтра відправимось за саджанцями та насінням.
- То ж до завтра!
- До завтра!

Я живу на вулиці Валентинівській. Звичайно, моя вулиця, як і інші вулиці міста, є улюбленою для тих, хто там живе. Багатоповерхові будинки, рідна школа, магазини, лікарня, все тут є.

Весною вона вдягається у красиве вбрання квітучих дерев та трав, пролісків та тюльпанів, умивається дощем.

Восени жовті листя кружляють у вальсі листопаду.

Взимку моя вулиця чиста та біла. Сніжинки веселим хороводом кружляють біля мого будинку, і ми вибігаємо  з друзями ліпити снігову бабу.

Восени малиновим дзвіном вулиця кличе школярів до школи.

Я люблю її восени і влітку, зимою і весною.