Лише вульгаризми подано в рядку 1. синус молекула фонема 2. боцян городник жарнична 3. дундук шурупати драїти 4. сорочка молодий сир

1) Старший син Кайдаша Карпо бачиться з Мотрею.

Старший - означення, син - підмет, Кайдаша Карпо - додаток,

бачиться - присудок, Мотрею - додаток.

2) Кайдашиха відлежувалася й брехала, що їй погано.

Кайдашиха - підмет, відлежувалася - присудок, брехала - присудок,

їй - додаток, погано - обставина.

3) Вони повертають Мелашку,а свекруха стає трішки добріша.

Вони - підмет, повертають - присудок, Мелашку - додаток,

свекруха - підмет, стає - присудок, трішки - обставина, добріша -  

- означення.

4) Дівчина відчула на собі весь гнів старої баби.

Дівчина - підмет, відчула - присудок, на собі - обставина, весь гнів-

- додаток, старої - означення, баби - додаток.

Якщо коротко, то так:

Деякі іменники в українській мові мають паралельні (дублетні) форми роду: зал – зала, тезис – теза, клавіш – клавіша, сусід – сусіда, продаж – продажа, філіал - філія тощо. Більшість дублетних утворень має в мові неоднакове застосування. Так, нормативними і частовживаними вважаються форми продаж. ґенеза, теза, клавіша. Форми продажа, генезис, тезис є застарілі і тому рідковживані. Нерідко рід іменників сприяє розрізненню значень слів, порівняймо: друкар – друкарка, пілот – пілотка, секретар – секретарка, адрес – адреса.