Скласти, твір есе мої мрії на літо + план

Влітку я хочу поїхати відпочивати на море. Там, як завжди, буде багато людей. Ми з мамою і братом будемо купатися в теплій воді та засмагати на сонці. Я дуже люблю проводити час на пляжі: грати в волейбол, зариватися в пісок, знаходити цікаві відшліфовані камінці або просто бігати вздовж берега. Коли з моря дме вітер, піднімаються невеликі хвилі. Нам з братом подобається перестрибувати через них. Це дуже весело. А якщо хвиля висока, ми пірнаємо під неї, щоб вона не накрила нас з головою. У минулому році я навчився добре плавати й пірнати, тож, думаю, мама хвилюватиметься вже менше.

Коли до нас в гості приїде дядько, ми поїдемо на ставок і будемо там рибалити. Мене навчив цього дідусь. Сподіваюся, я зможу наловити багато різних риб. Якщо пощастить зловити велику рибину, я сфотографуюсь з нею на пам’ять і викладу фотографію на своїй сторінці в соціальній мережі.

В цьому році мені подарували планшет. Коли є вільний час, я граю на ньому в різні комп’ютерні ігри. Два дні тому я завантажив чотири нові гри та буду грати в них на літніх канікулах.

У школі нам дали список творів зарубіжної літератури, який треба прочитати за літо. Щоб встигнути це зробити, я буду кожен день читати по кілька десятків сторінок. Також я планую продовжувати відвідувати курси англійської мови й тренування з боксу. Як мені повідомили, ці заняття проводитимуться все літо.

Якщо в нашій школі буде працювати літній оздоровчий табір, я буду туди ходити. У минулому році ми всією групою відвідували різні екскурсії та виставки. Сподіваюся, в цьому році в таборі теж буде цікаво.

Що ще я збираюся робити влітку? Гуляти у дворі з друзями, кататися на велосипеді, ходити в кіно. Зазвичай ми з мамою і братом щомісяця вибираємося погуляти по центру міста. Обов’язково заходимо в кафе і їмо морозиво. Часто гуляємо в парку, який знаходиться в сусідньому районі. Мама сказала, що за час канікул ми побуваємо в цирку, музеї, театрі. А якщо їй на роботі дадуть оплачувану відпустку, то вирушимо на відпочинок в гори — до Криму чи Карпат.

у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку. 

як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.

якщо   з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді  біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці   білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.

сведения о никольском монастыре на аскольдовой могиле появляются в xv веке. его называли также пустынный, слупский или столбовый. самое давнее изображение церкви святого николая — деревянной, с тремя куполами — было найдено на плане афанасия кальнофойского. в конце xvi века обитель была определённое время униатской. при митрополите петре могиле она получила от украинских гетманов целый ряд универсалов и грамот на владение деревнями.

в 1690-е гг. иван мазепа выстроил новый собор на горе над николаевской церковью (см. николаевский военный собор), куда была переведена и вся монастырская братия. под горой осталось монастырское кладбище с деревянной николаевской церковью, которая из главной превратилась в приписную кладбищенскую. в 1809 г. на месте этой ветхой церкви на средства воронежского купца мещерякова была построена существующая каменная.