Розповідь про літо (розповідь, опис, роздум)

Я дуже люблю літню пору. Це доба канікул, і у мене багато вільного часу. Але я люблю літо не тільки за цю свободу. Літо — це чудова пора теплої погоди.

Влітку не потрібно кожного разу тепло вдягатися перед тим, як виходити на вулицю. Досить взути «шльопанці» — і вперед! Можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися змерзнути.

Влітку взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. Можна лазити по деревах, грати в м’яча, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді. І погода не зможе перешкодити, хіба що дощ піде. Але ж скоро земля все одно висохне, повернеться сонячна погода!

Літо — це єдина пора року, коли можна засмагати та купатися. А я дуже полюбляю це робити. Тому я обожнюю літо!

Ще літо добре тим, що на вулиці пізно сутеніє. Можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. А літні вечори такі світлі! У нашому місті під відкритим небом проводяться різні свята, концерти, ігри та гуляння під відкритим небом. Але навіть і без цього кожен літній вечір здається мені святом.

Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і тому вони дешево коштують на ринку. Можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. Літо — щедра пора року. Природа влітку дарує людям свої плоди.

мій улюблений герой з твору м. вінграновського «сіроманець» – хлопчик сашко. він дуже сміливий, розумний, добрий за

вдачею. його відчайдушність проявляється у сильній дружбі із вовком сіроманцем.

чесний і справедливий сашко кидається на сіроманцю навіть вночі. у

цьому випадку проявляється його справжня відданість.

    хлопець не був готовий відмовитися від такої небезпечної дружби з хижаком. і,

незважаючи на те, що батьки були проти приятелювання сашка з сіроманцем, малий

все одно був поряд із товаришем.

    сашко має на меті не тільки захистити сіроманця від смерті та неприятеля, а

й вилікувати йому око. для цього він відправляється до одеси на пошуки лікаря. отже,

сашко із твору м. вінграновського – втілення ідеального друга.

кожна людина є індивідуальністю. зовні ця індивідуальність виявляється в одязі. кожна людина має свій стиль. хтось вдягається як рок-зірка, а хтось суворо витримує всі норми. що стосується мого стилю одягу, то я намагаюсь відповідати ситуації. у школі я перевагу діловому стилю. це дисциплінує школярів і налаштовує на навчання. щоразу до школи я вдягаю білу блузку або якусь кофтинку   та чорні брюки чи спідницю.

      поза школою я маю змогу виявити свою

індивідуальність. я дуже люблю неофіційний стиль під назвою кежуал. це джинси,

светрики, зручні сорочки в клітинку, толстовки та худі. я вважаю, що найкраща

прикраса людини – одяг по фігурі. тому завжди намагаюсь вдало підібрати свій

розмір. я перевагу стилю кежуал, бо він найкраще надає змогу виразити

себе та підкреслити власну індивідуальність. для того, щоб захопити увагу людей, треба почати зі свого зовнішнього

вигляду, із створення свого образу