Есе на тему «чарівність і могутність слова»

Немає нічого могутнішого за слово. Слово – це невидима зброя, але від постійного застосування воно стає все більш разючим. Сила слова – безмежна, ним можна навіть поразку обернути на перемогу, зупинити військо, врятувати країну. Слово може з*єднати і розлучити людей, може слугувати як любові, так і ненависті. Нехай ваші слова слугують лише любові. Не треба шукати приводу, щоб сказати людині добре слово, не треба чекати багато років, щоб висловити свою приязнь. Їх треба дарувати повсякчас, бо вони потрібні, як свіже повітря, як вода або їжа. Говоріть гарні слова, але пам*ятайте: вони повинні йти від самого серця і завжди мають бути підтверджені добрими справами.

Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.

У складносурядному реченні прості речення, які входять до його складу, незалежні одне від одного, вони є рівноправними. А складнопідрядне речення подібне до словосполучення: тут завжди є одне головне речення, а одне чи більше підрядних, тобто залежних. Так як у словосполученні, так і в складнопідрядному реченні від головного речення до підрядного можна поставити запитання. наприклад: Я знаю, що все буде добре. Я знаю (ЩО?) що все буде добре. Ми підем, де трави похилі. Ми підем (КУДИ?) де трави похилі.

Крім того, у складносурядному реченні прості реченні з'єднуються сурядними сполучниками (і, й, та, а, але, зате, проте, однак, то, чи, або тощо), а в складнопідрядному - підрядними (що, куди, де, звідки, як, мов, ніби, який тощо).