Вэтих словах найти приставку, (префікси у словах роздає зраділи підняли розщебеталися всохлого

Роздає  - роз

Зраділи  - з

Підняли  - під

Розщебеталися  - роз

Всохлого - в

Відповідність між реченням та його характеристикою.

1) Речення з відокремленим узгодженим означенням:       
    Г) В густому повітрі, |насиченому тліном і випарами ґрунту|, ясно горять берези.

2) Речення з відокремленою обставиною: 
   А. Колесо крутилося, |хизуючись білою, виточеною з берези колодкою|.

3) Речення з відокремленою прикладкою:
    Б. Тим часом справжні отари — |золоте руно  степовиків| — блукають по всьому примор’ю.  

Речення з відокремленим додатком:
     В. Він уже майже нічого не бачить перед собою, |крім сонця|.

_

Речення з відокремленими означеннями – неузгодженим (1) та узгодженим (2, 3):

      Д) Вбіг знадвору Василько, 1|в дядьковій кудлатій шапці|, 2|веселий|, 3|розчервонілий|. 

Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.

Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.

Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.