Есе гармонія людини і природи як велика духовна ціність

все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи.   світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію   зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти. 

Відповідь:Коли в серці людини осідає байдужість, вона з часом перетворюється черству та бездушну особистість.Тоді,коли серце становиться байдужим,то втрачається здатність відчувати,порушується контакт не тільки з душею,а із совістю. Їм не доступні яскраві моменти життя,вони не вміють співпереживати та радіти вдачам інших.Людина повинна знати те,що вона не одна,що її люблять,а якщо це не відбувається, то згодом,вона замикається в собі і кожен день йде внутрішнє та зовнішня гибель людини. Тому така персона вже не зможе мати змогу любити,а тому,ніхто не зможе полюбити їх.

Здоров'я нації та кожного індивіда нерозривно пов'язане із якістю життя. Не може суспільство бути здоровим, маючи тільки гарну систему охорони здоров'я. На наше самопочуття насамперед впливають екологічні фактори, якість продуктів харчування, питної води, повітря та навіть політична ситуація в країні. Можна з усією впевненістю сказати, що основною метою сучасної науки та медицини є саме покращення якості життя людини.

Термін "якість життя" виникає на початку 70-х років минулого століття у німецьких суспільних науках. Шведські вчені включали у це поняття об'єктивні умови життя, такі як рівень освіти, доходів, житлові умови, стан здоров'я, а також стосунки у сім'ї. Американські фахівці вирішили піти іншим шляхом, а саме дати визначення цьому терміну крізь призму суб'єктивного сприйняття життя, тобто наскільки людина (та суспільство) є щасливими та задоволеними.

Сучасне трактування цього терміну об'єднує вищезгаданих два підходи. Отже, якість життя – це оцінка певного набору умов та характеристик життя людини, а також ступінь задоволеності людиною тими умовами та характеристиками життя. Ні для кого не секрет, що людина страждає від низької якості життя незалежно від професії, сімейного стану, країні проживання та ряду інших умов. Отже, підтримання високої якості життя необхідне людині постійно. З дитинства людина сама прагне до покращення якості життя – отримує освіту, працює, прагне зробити кар'єру та прикладає зусиль аби добитися визнання у суспільстві.

Объяснение: може щось з цього підійде))