Скласти діалог-обмін думками та враженнями від телепередач, присвячених вивченню та збереженню пам’яток історії та культури можна скласти так:
- Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора?
- Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України.
- Я також дивилась цю передачу.
- Що тобі у ній сподобалось?
- Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.
- Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.
- І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!
- Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.
- А як думаєш, цим повинні займатися науковці?
- Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.
- А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні.
- Як саме прості люди можуть цьому сприяти?
- Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.
- Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.
- У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?
- Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі!
- Дякую, бувай!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Есе на тему україни гіднії сини. терміново 25 і
Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.
Щороку 9 і 10 березня відзначають Шевченківські дні, які потрапляють на роковини народження і смерті поета. Під час цих днів не тільки в Україні, а й в інших країнах згадують творчість великого українського Кобзаря – Тараса Шевченка – поета, прозаїка, художника.
Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці Київської губернії (сьогодні це Черкаська область). Помер - 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі, де і був похований. Але зараз його прах покоїться неподалік від Канева, над Дніпром, на Тарасовій горі. Саме так заповідав сам Шевченко.
З 1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та інших містах України. Могила великого Тараса оголошена заповідником. Ім'я Шевченка присвоєно університетам, театрам, населеним пунктам, вулицям. Також, починаючи з 1962 року, в Україні щорічно присуджують Державну премію ім. Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва.
Про світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних містах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі та ін.
Також за рішенням ЮНЕСКО ювілеї Тараса Григоровича Шевченка відзначалися в усіх державах світу. Твори Шевченка перекладені мовою хінді, новогрецькою, японською, в'єтнамською, корейською, малайською, бенгальською та іншими мовами.
Уже багато років минуло з того дня, як перестало битися благородне серце геніального поета, але світлий образ Великого Тараса безсмертний, як і сам народ, що породив його.
Тому у ці березневі дні Україна живе духом, пройнятим словом великого генія, славного сина України – Тараса Шевченка!
Відділ з питань організаційної роботи, внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.