Лист-за на відкриття пам'ятника історичній особі з використанням простих і складних підметів .наприклад запросити директора на відкриття пам'ятника.

Дорогий громадянине ! За мо вас на відкриття пам'ятника історичній особі , а саме Богдану Хмельницькому у Києві на площі перед Софійським собором . Місце для встановлення пам’ятника вибране не випадково. Саме тут, на майдані проти Софійського собору, після перемоги під Пилявою та Зборовом зустрічали свого славного гетьмана кияни. Роботу над пам’ятником було доручено славетному скульпторові Михайлу Микешину.

З радістю вас чекаємо !

 Цьогоріч я вперше побувала у Карпатах. Була зачарована карпатським краєвидом і його неповторними пейзажами.   Гори Карпати - велика гірська система. Розташована на території восьми держав. Переважаючі висоти в Карпатах 800-1200 метрів. Говерла є найвищою вершиною Українських Карпат. Гори мають стрімкі і скелясті вершини. У Карпатах багато бурхливих річок. Вони неглибокі, нерідко з порогами. Надзвичайно багатим є рослинний і тваринний світ Карпат. Тут можна побачити славнозвісний едельвейс чи зустріти косуль, оленів, зайців та лисиць. Гордістю гір є гуцульські полонини, оспівані в піснях і легендах. Пастухи-чабани випасають тут отари овець. Карпатська місцевість багата на корисні копалини і джерела мінеральних вод. Є навіть соляні озера над родовищами кам'яної солі, які мають лікувальні властивості. У санаторіях і на відпочинкових базах Карпат завжди людно. Є багато бажаючих пройтися туристичними стежками до озера Синєвир. Серцем Карпат є місто Яремче.     Ось якими є ці чудові гори! Помилуватися Карпатами їдуть люди звідусіль. 

З усіх свят у році мені найбільше подобаються два - день народження і Новий рік, але Новий рік, напевно, більше, тому що святкуєш його не тільки ти один, але і всі твої друзі, знайомі і зовсім не знайомі тобі люди. Від цього на душі стає ще радісніше і урочистіше, і чим ближче до кінця грудня, тим більше завмирає серце у передчутті чудес і подарунків. Я давно вже не вірю в Діда Мороза і Снігуроньку, але без них який же Новий рік?! Тому і радієш, як старим знайомим, їх появи на екранах телевізорів, на прилавках з іграшками, на листівках і на рекламних щитах.

А чудовий запах новорічної ялинки та мандаринів? Хіба може з ним щось зрівнятися? Він наповнює не тільки нашу квартиру, але й весь будинок, все місто! Здається, не будь цього запаху, і не було б свята з його сюрпризами та несподіванками, нетерплячим очікуванням півночі і багатогодинним салютом за вікном.

А вечір 31 грудня не схожий ні на один з останніх вечорів року. Стіл уже накритий, але ми ще не сідаємо - чекаємо гостей. Мама в ошатному платті, яке пахне легкими духами, трохи невпізнанна з новою зачіскою, разом з бабусею закінчує останні приготування на кухні. Тато по телевізору дивиться святковий концерт, а я курсирую від ялинки до печі, щоб бути в курсі всіх подій.

Але раптом - такий довгоочікуваний і такий несподіваний дзвінок у двері! Ми наввипередки кидаємося відкривати. Шум, сміх, цукерки, подарунки, привітання! Це наші перші гості. А дядя Міша, звичайно ж, робить вигляд, що зовсім мене не помічає, крокує відразу до нарядженою, блимає вогниками ялинки і починає викладати під неї великі і маленькі коробочки, обгорнені яскравою ошатною папером. Згораючи від цікавості, я починаю тинятися поруч з ялинкою, але дядя Міша весело загрожує мені пальцем - до Нового року ще є час.

Ось він який - Новий рік, чарівний і радісне свято