Твір на тему "мій обов'язок перед природою"

На мою думку, у кожного з нас є навіть декілька обов’язків, кілька моральних боргів перед природою. По-перше, таким обов’язком має стати зміна ставлення до навколишнього середовища: із загарбницько-використовувального воно має стати вдячно-споживальним. Справді, люди звикли ставитись до дерев, озер та усього живого так, наче це їхня власність, а треба сприймати кожен дар природи із величезною вдячністю.

Відповідь:

Звичайно, “серйозні” люди стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи, яка користь в простому жарті? Але тут вони абсолютно помиляються: гумор часом служить не тільки корисним, а й життєво важливим цілям. Недарма при королівських

дворах протягом багатьох століть вводилася державна посада придворного блазня, який в іронічній формі нагадував придворним і королю, що з будь-якого приводу може існувати і інша точка зору.

Як правило, блазень був розумною і тактовною людиною, оскільки невдалий жарт часто коштував життя.

Посмішка, як прообраз сміху, виникла кілька десятків тисяч років тому і служила сигналом вітання, безпеки, надійності, забезпеченості, достатку у житті. Коли ми хочемо підтримати і розвеселити іншу людину, ми посміхаємося, жартуємо, розповідаємо анекдоти, показуємо комічність ситуації. Але як люди вміють відрізнити смішне

Пояснення:

- Може не підемо?-тихо сказав Кося.

- Засміють, - зітхнув Колько.

- Засміють, - погодився Кося.

- Та й характери ж домовились гартувати, - скривився Колько.

- Домовились... - зітхнув Кося.

- Здрастуйте, дядю вовк! - здалеку привіталися Кося й Колько.

- Пррривіт! - прищулив на них хиже око тато-вовк.

- Як поживає ваш В-вовчик? - загукав здаля Колько.

- Як його здоров"я? - загукав Кося Вухань.

- А що йому зррробиться? Добре поживає, ледащо. У школі він.

Це уривок з книги В.Нестайко "Дивовижні пригоди в лісовій школі"