Діалог з поширеними реченнями про львів 30 і!

   Ще тільки переступивши поріг  вокзалу, відчуваєш  неповторну та чарівну атмосферу Львова. Старі будинки, кожен другий з яких – архітектурна цінність, вимощені бруківкою дороги – незмінні атрибути міста Лева.    Приїхавши в це чарівне місто, одразу відчуваєш його атмосферу. Мешканці Львову завжди привітні та готові до приїжджим  туристам.  Особливо гарний Львів вночі, коли вулички світяться різнобарвними світильниками, а з різних приміщень грає приємна музика. Прогулявшись по вулицях Львова вночі,  можна  зануритись в місцеву романтику. Я впевнена, скуштувавши львівський шоколад, ви захочете повернутись сюди знову і знову. А знаменита «Бандерівська кава», яку можна випити у кав’ярні на площі Ринок, просто затуманює розум своєю міцністю з елементами гіркоти.    На мою думку, Львів – найкраще місто для спокійного відпочинку в Україні. Попович Вікторія, учениця 8-А класу     Нещодавно ми їздили у Львів. Напевно, найгарніший і наймальовничіший куточок нашої України. Там дуже чисто та гарно.      Ми відвідали декілька замків, зокрема Високий замок, Олеський замок, але найкращим на мою думку ,був Підгірський замок. Також ми побували на концерті музикантів.      Це була чудова поїздка. Останнього дня в нас відбулася екскурсія старим Львовом. В кінці дня всі купували сувеніри, каву та шоколад. Ми пили чудову каву, яка мала назву «Запаяна».      Загалом поїздка була цікава і весела. Хотілося б з’їздити туди ще раз та на більший час! Орлик Дар’я, 8-Б клас    Дякуємо за гарний уікенд у Львові. Все було гарно організовано і наш відпочинок був розписаний так, щоб ми якомога більше побачили цікавого у Львові.     Ми побували в Замках Золотої підкови, які нам надзвичайно сподобались. У ресторанах, в яких харчувались, було дуже гарне обслуговування та смачна їжа. Ми побували на концерті органної музики. І я відчула наскільки величаво вона звучить. Відвідали й Аптеку-музей. Там зберігається дуже багато ліків та старовинні прилади. А у Львівській шоколадниці можна по гати за процесом приготування цукерок. Коштує все дорого, але воно того варте. Також  велику роль зіграв наш екскурсовод пан Роман, який цікаво  розповідав про Львів. Люди у Львові також дуже привітні і завжди готові прийти на до Лівівські трамваї відрізняються від Київських. У них є Wі-Fi, та вони більші.    Мені дуже сподобалось. Сподіваюсь приїхати ще. 

Детальніше - на -

У давнину увагу багатьох народів привертало запитання: чия мова найдавніша? Адже найдавніша мова належить і найдавнішому народові. А який народ не хотів би собі такої честі ? вважатися найдавнішим? Отож і намагався довести первородство свого роду – племені той чи інший правитель.

Здійснюючи далекі подорожі, знайомлячись з новими краями і тамтешніми мовами, люди помітили дивну схожість між словами різних, навіть територіально дуже віддалених мов. Звідки б вона взялася? Не інакше як ці мови – далекі нащадки якоїсь матері – прамови. Вона не належала жодному з відомих народів і не зафіксована в жодній пам'ятці . Нова ідея захопила вчених: дослідити відповідності між окремими мовами і на їхній основі реконструювати прамову.Факт її існування в сиву давнину був поза сумнівом.

Та й ця реконструйована мова була не найпершою мовою людства, а нащадком ще давнішої. Закономірно постає питання: коли ж уперше зазвучала на землі людська мова, як з'явилася і якою була? Питання не менш давнє, як і проблема первородства. Одні вважали, що мова закладена в людині від народження, як, скажімо, здатність їсти, бачити, чути тощо. На думку інших, дісталася вона людям від якоїсь геніальної істоти, що її створила. Неабияка роль приписувалася і славнозвісному Адамові, що його нібито першого Бог навчив говорити, а від нього вже цю здатність перейняли й інші люди. Були й такі, що додержувалися думки, нібито речі з'являються на світ з їхніми назвами.

Історія українців – це шлях вічної боротьби за свободу і власну незалежність. Не встигла наша нація відчути за спиною крила волі, як спіткало її чергове випробування. І замість згуртуватися, всім разом виступити проти спільного ворога, ми почали відособлюватися, зводити довкола своїх будинків і сердець кам’яні мури.

Сильніший намагається обдурити слабкого, а коли хтось протестує, висловлюючи незадоволення таким станом речей, злякані і ображені люди цілою юрбою намагаються заткнути йому рота. Шикають і погрожують закидати камінням сміливця, не розуміючи, що боротися потрібно з ворогами, а не союзниками.

 


Українці відрізняються терплячістю, яку виплекали в нащадках минулі покоління, звиклі жити у рабстві. Тільки зараз настав час згуртуватися, створити сильне соціальне військо, щоб змінити країну. Не терпіти, не мовчати, а говорити, кричати і стукати у зачинені двері, доки не зламається під народним напором замок.
Одна людина не здатна змінити світ, але тисяча зможе сколихнути скелю свавілля, а мільйони покладуть край обману і брехні. Люди не хочуть розуміти, що перетворюються на непереможну армію тільки у єдності. Величезну істоту з одним палаючим серцем і неймовірною силою, якої бояться нечисті депутати, корумповані чиновники і всі, хто наживається на своєму народі.
Тільки гуртом українці вчергове здобудуть щастя як не для себе, так для майбутніх поколінь. Вигризуть зубами новий кусень свободи і правди, але тільки якщо зможуть об’єднатися. Не шукати, чия хата скраю, не намагатися обманути сусіда, щоб набити власні кишені, не боятися гучних заяв, не ховатися за спинами самотніх сміливців.
Шлях до зірок буде тернистим та важким, не всі знайдуть в собі сили, щоб дійти до кінця, але той, хто переможе лінь, перестане себе жаліти і подасть руку братові у скрутну хвилину, отримає найбільший скарб – волю і самоповагу. Єднаймося, панство, гуртуймося, сусіди, щоб піднести свою країну на самісінький вершечок світу, і перетворити її на Едем.