Пошир речення другорядними членами. запиши. гроза минула . дощ ущух. визирнуло сонечко. ліс ожив.

Нарешті минула літня гроза. Дощ поступово ущух. Визирнуло довгоочікуване ясне сонечко. Напоєний дощем ліс ожив і зазеленів.

Нарешті ця страшна гроза минула.

За вікном уже ущух дощ.

Як добре, що визирнуло тепле сонечко.

Цікаво гати, як ожив ліс.

Аж ось труснуло сніжком, і земля нагадала аркуш паперу, на якім дитина випробувала зелені, руді й сірі фарби. - Складноме реченні із сурядним і підрядним зв'язками, одні частини з'єднуються сурядними сполучниками, а інші - підрядними сполучниками чи сполучними словами.

Ще той папір від часу не зотлів і пам'ятка лишилась людям здавна, де за неграмотних французьких королів підписувалась Ганна Ярославна. - Між двома головними частинами, з'єднаними одиничним сполучником чи, або, та (в значенні і), і (й), якщо вони мають спільну підрядну частину, кому не ставимо.

Щаслива ти, дорого, якою ми ідем, і пісня та щаслива, що в серці ми несем.- дві або більше частини з'єднані сурядним зв'язком, від кожної з них залежить одна або кілька підрядних.

Люди бачили цього дивного, одягненого в усе чорне чолові­ка в містах і селах, зустрічали його в степах і борах — скрізь на неоглядних просторах України, а потім і в Росії, в Поль­щі. Цей уже немолодий, сивобородий монах збирав милости­ню для свого монастиря, і люди подавали її, бо дуже шанува­ли і монастирі, і ченців, що були уособленням знань і мудрості великої.

Часом люди розповідали монахові про свої біди і клопоти, іноді прохали оглянути хворого й підказати, як його лікувати. І він усім прагнув до кому добрим словом і порадою, а з ким ділився і своїми знаннями.

Певно, ніхто з людей не знав, що то — не просто звичайний монах, а видатний український поет Климентій Зиновіїв, що мине колись і сто, і двісті років по його смерті, а вірші стомленого подорожанина читатимуть далекі нащадки, знаходячи в словах поета цілющий мед мудрості.