Дібрати усі можливі слова чергування голосних і приголосних: крига, знак, дихати, святий, перемога, котити, голубити, мачуха, розбити, вовк, брова, дрова, громи.

Дихати,перемога,котити,голубити,мачуха;

1. Навчіться брати відповідальність на себе Ми відповідаємо за те, що відбувається в нашому житті. Зав’язуйте зі звичкою перекладати провину на когось іншого. Приймайте відповідальність за своє життя в повній мірі – воно того варте!

2. Спробуйте прийняти… Люди змінюються. Це факт. Але якщо самі цього прагнуть. Ми не можемо нікого змінити. Але можемо прийняти іншого таким, яким він є.

3. … і вчасно відпустити Що відбулось – те відбулось. Ми не в силах повернути час. А чи потрібно це? Банальна фраза, що все на краще, працює, як не дивно.

4. Будьте сильні Є люди, які нас потребують. І ми повинні бути сильні, щоб задовільнити їх потреби. Не заради них, а заради себе. Тому що бути комусь потрібним – це неймовірне почуття. Кожен повинен відчути його в своєму житті.

5. Думайте про наслідки, а не про миттєві бажання Будь-який наш вчинок якимось, нехай навіть незначним чином, змінює наше життя і впливає на життя оточуючих. Уявіть, що життя – це гра в шахмати і постарайтесь передбачити наслідки вашого вчинку. У вас не завжди буде виходити, але сформується хороша звичка замислюватися про наслідки.

6. Старайтесь діяти сміливо Найбільш карколомне відчуття в житті це не любов. Це – коли ви відчуваєте, що робите правильно, що ваша робота – важлива, а життя – правильне. І все що для цього потрібно – це чинити, так як підказує серце.

7. Шукайте взаємність. Все решту дрібниці Нехай навколо вас будуть люди, які люблять вас. Звучить просто? Але якщо це так просто, тоді чому ми спілкуємся з тими, хто не дає нам ніякої радості, хто не викликає в нас добрих почуттів, хто не робить наше життя щасливим? Ми можемо обирати друзів. Виберіть тих, хто обрав вас

8. Не відкладайте життя на потім Ця новина не сюрприз, але ми чомусь живем так, начебто будем жити вічно. Ми відкладаєм важливі речі на наступний понеділок, який ніколи не настає. Ми відмовляємся від чудових шансів змінити життя. Ми постійно чогось чекаємо. А час втікає просто зараз.

Україна — це історія великого народу, який багато століть боровся за свою незалежність і свободу. Це не тільки історія, а й видатні сини: Устим Кармелюк, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний та багато інших українців, які віддали власне життя за щастя своїх співвітчизників. Це й відомі у всьому світі діячі національної культури: Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, О. Гончар, М. Коцюбинський, М. Заньковецька, М. Лисенко тощо.

Внесок цих діячів у розвиток української державності неоціненний, адже завдяки їм та мільйонам пересічних українців минулих поколінь ми отримали змогу жити у вільній та незалежній країні. Тому ми повинні робити все, щоб примножувати красу і багатство нашої Батьківщини, повинні повною мірою працювати для зростання добробуту України.

Сьогодні наша країна утверджується у сім’ї цивілізованих країн Європи. І я впевнений, що вона обов’язково стане на одному щаблі з цими країнами, що українці нарешті здобудуть омріяний добробут і щастя. Бо дуже хочеться, щоб рівень життя наших співвітчизників відповідав високому рівневі розвитку української культури і літератури, адже саме тут ми маємо найбільший скарб. Наші неперевершені за своїм талантом митці, будучи справжніми патріотами України, уславлювали історію рідного народу, його життя, рідну мову і український фольклор.

Недавні події доводять, що в наших сучасниках ще залишився правдивий і волелюбний дух славетних предків, запорізьких козаків. Завдяки національній ідеї нам вдалося досягти своєї мети. Історично так склалося, що українці у всі часи тяжіли до повстань проти тих, хто посягав на найцінніший скарб нашого народу: свободу і мову. Дякувати Богу, але ці буремні гени не зникли і сьогодні, адже народ переміг, перемогла нація. І саме сьогодні ми нарешті визнали власну гідність і відповідальність перед собою, своїми співвітчизниками і Батьківщиною.

Нарешті у нашій країні яскравим полум’ям запалала та маленька іскра справедливості і свободи, яка упродовж багатьох століть жила в серцях українців. Нарешті наш народ довів самому собі і світовій спільноті, що він спроможній відстоювати волю та інтереси нації. Нарешті наші співвітчизники зрозуміли, що справедливість і воля значно цінніші, ніж думки, які нав’язують нам окремі можновладці. Нарешті ми зможемо об’єднати спільні інтереси людей у єдиному європейському домі.