Твір на тему вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки

Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.

Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.

Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.

Найчастіше калина росте у лузі, поблизу водойм. Навесні високий і округлий кущ калини зацвітає білими мережаними кетягами. Вона приваблює до себе неповторною красою і п’янким ароматом. Під калиновим кущем дуже затишно, під густою кроною з широкого і великого листя можна сховатися від дощу, або спеки. Після цвітіння з’являються ягідки мов зелене намисто, а згодом вони починають червоніти. Прекрасна калина восени. Вона стоїть у червоному вбранні неповторна і чарівна. ЇЇ ягоди горять вогнем.Навесні округлий кущ калини щільно вкривається зеленим листям. Згодом з’являється суцвіття – маленькі букетики. Розцвітають вони поступово , спочатку утворивши віночок з дрібних п’ятипелюсткових квіточок, а серединка залишається не розцвіченою. За кілька днів квіти заповнять усе коло, утворивши запашний букет. Ними і заквітчаний калиновий кущ. Під час цвітіння калинонька надзвичайно гарна, мов наречена у весільній пишній сукні.
Після цвітіння з’являються на кущі маленькі зелені ягідки, що за літо наллються соком і почервоніють.
Восени калина змінює вбрання з зеленого на зоолотаво- жовте. Її червоні ягоди горять вогнем.Калина гарна в усі пори року.Навесні на ній скрізь смарагдове листя,видніються,як біле мереживо,квіти.Коли подивитися,то вона ніби наречена.Згодом на місці квітів можна побачити важкі кетяги.А осінь прикрашає калину жовтими і червоними барвами.Яскраво-червоні кетяги ховаються в багряно-золоте листя.

- Доброго ранку, мамо, тату. З Новим роком вас!
- І тебе з Новим роком, Максику.
- Я приготував вам подарунок. Ось цей мамі, а цей татусеві.
- Яке гарне кольє, синку! Дякую.
- Дорогесенька моя, я тобі приготував таке саме кольє. І робили його за моїм дизайном!
- Татку, заспокойся. Ось, тримай.
- Я приготувала такий самий годинник.
- Ну, нічого страшного.
- А чого почервонів?
- Я хотів вас порадувати і подивився, що ви приготували один-одному. Таке ж саме й я подарував.
- Синочку, найкращий подарунок для нас - твоя посмішка.
- Я згоден з мамою.
-  А я думав...
- Максимку, хоч би ти й нічого не приготував, ми б  розлюбили би тебе.
Ось, подивися, що ми приготувати.
- Дякую, мамо. Дякую, тату.