сьогодні у наших руках майбутнє нашої держави. через кілька років ми - молоді фахівці - очолимо різні ланки іння народним господарством україни. а тому саме нам обирати напрям, в якому має рухатися наша країна, щоб забезпечити гідне майбутнє нашого народу
ми чітко усвідомлюємо, що майбутнє україни великою мірою залежить від нас від молодді. кожен задумується про своє майбутнє. і так хочеться , щоб воно було світлим та радісним. на сьогоднішній день існує проблема розвитку сучасної молоді та нашої держави. на мою думку, проблема подальшого розвитку нашої країни у тому,що сучасна молодь втратила моральні цінності. те,що сучасна молодь у занепаді ,є фактом ,і цим не можна нехтувати. адже молодь - це майбутнє нашої країни .і хто ,як не ти, зможе підняти її на новий рівень і дасть поштовх у нове, велике майбутнє.сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло — формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму. молода людина — це як губка, яка вбирає у себе все те, що її оточує. і часто намагається попробувати того, що є забороненим та шкідливим, однак цікавим, бо така вже наша людська природа. замість того, щоб говорити – треба створювати умови, де б молодь могла бути зайнятою за своїми інтересами у вільний час. а у нас, поки що, цього немає, тому молодим людям доводиться «топтатися» на місці, об’єднуючись у організації, створювати здорові умови для дозвілля. усе це, насамперед, варто брати до уваги, коли постає питання про сутність і особливості феномена «молодь».молоде покоління у наш час постало перед складним вибором. система його ціннісного світогляду формується під впливом ї зміни політичної та економічної ситуації у цілому світі. іншими словами можна сказати, що молодь — це одна з найураженіших економічно-соціальних верств населення, позбавлена культурних та моральних цінностей. сьогодні молоде покоління не лише формується у країні з «непередбачуваною історією», але й за умов невизначеності власного місця і місця своїх рідних в суспільстві загалом. вона живе в умовах підвищеної соціальної напруги і нестабільності. сім’я – це найперший соціальний інститут, який формує молоду людину як особистість. якщо в межах сім’ї її не було правильно виховано, то зробити це за інших соціальних інститутів не просто. адже не даремно кажуть, що які батьки – такі й діти. дітей ще можна чогось навчити, у чомусь переконати, а коли це вже доросла, напівсформована особистість, то скільки зусиль необхідно, щоб змінити її світогляд? ! сьогодні ми спостерігаємо швидкі темпи науково-технічного прогресу, який є нам у комунікації та інших сферах. молодь швидко звикає до сучасних новинок та технологій, але на перше місце ми завжди повинні ставити духовні цінності, культуру та мораль. адже ці речі є вічними і саме вони мають лежати в основі побудови демократичного суспільства. в наш час ведеться багато дискусій щодо розвитку суспільства, але цільовою і головною аудиторією, на яку надії і сподівання, є молодь та підростаюче покоління. бо саме молодь — це майбутнє держави і тому сьогодні ми маємо виробити чітку стратегію виховання молодого покоління, формування його світогляду.взагалі, україна – це дуже гарна країна ,і вона може і має бути високорозвиненою. вона заслуговує на достойне майбутнє. тому треба зробити все,щоб ми, наші діти і онуки відчували гордість за країну, в якій живуть. враховуючи всі негаразди та проблеми, які існують на сьогодні в україні, я щиро вірю, що ми їх подолаємо та досягнемо розквіту україни. досить буде розпочати із самого себе. зроби щось на користь свого міста, країни . кожен день питай себе , що ти зробив для україни,а не україна зробила для тебе. тому що молодь це майбутнє україни!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір розмальовка на тему пасеться дощ
Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стає листя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи – вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з радістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються об землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…
Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді я відкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Той літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…
Потім увечері вийшло сонце, швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил з доріг, напоїв рослини життєдайною вологою, освіжив повітря. Мені сподобалося гати за тим, що відбувається в природі. Я більше не відчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрий знайомий – літній дощ.