Як змінити наш світ на краще, наш єдиний, неосяжний і безмежний світ?. Про це замислювалося багато з нас, пре це кожен день міркують вчені, митці та люди інших, самих різноманітних професій. Щодня ми дізнаємося багато нового та цікавого про нашу планету, про оточуючий нас світ. Сьогодні ми добре знаємо, чому на зміну зимовим холодам приходить весняне тепло, знаємо, скільки на світі країн та які в тих країнах живуть люди. Ми навчилися розумітися з природою та використовувати її багатства на свою користь. Але ми й досі не навчилися бережно відноситися до цих багатств та відновлювати те, що ми використовуємо для своїх потреб.
Сьогодні людство розуміє та може пояснити більшість природних явищ, але керувати ними ми ще не вміємо. Ми не можемо захистити себе від землетрусів, повеней, вивержень вулканів та інших стихійних лих. Природа цим користується і час від часу наказує нас за погане та бездумне до неї ставлення. Тому, перш за все, щоб змінити наш світ на краще, треба змінити своє ставлення до оточуючої нас природи.
Крім того, щоб змінити оточуючий нас світ, треба робити усе для того, щоб наша наука розвивалася якнайскоріше. Розвиток науки буде сприяти вирішенню питань, які так гостро сьогодні стоять перед людством. Але з вирішенням виключно екологічних проблем на краще наше життя не зміниться, бо доки існують на землі війни, жебрацтво, сирітство, доти й буде наш світ негармонійним. Зрозуміло, що для цього потрібен певний час, але прискорити цей процес зможуть нові відкриття науковців і нове ставлення людей до оточуючого світу, один до одного.
Не менш гострою проблемою в наш час є проблема втрати нашими сучасниками духовності, відокремлення від здобуття наших предків та вікових традицій нашого народу. Тому лише тоді, коли наукові відкриття та прагнення до кращого життя будуть поєднані з підвищенням впливу на людей загальнолюдських цінностей, гуманізму, відданості Батьківщині і людським ідеалам, у нас з’явиться можливість оновити світ.
Та це глобальні питання, а ось що залежить особисто від нас? На мою думку, світ може стати кращим , коли кожен з нас особисто стане добрішим, коли люди знайдуть спільну мову, будуть прагнути до єдиної мети і сумісними зусиллями досягнуть цієї мети. Світ не можна, а треба починати покращувати з самого себе. Достатньо стати привітнішим, прагнути допомагати іншим, і світ стане кращим хоча б для тих, кому ми допомагаємо. Адже з цього все повинно і починатися, бо одна посмішка, один добрий погляд – і людина поряд з вами буде зовсім іншою думки про оточуючий світ.
Хто, як не ми, зробимо світ кращим? Світ зміниться, якщо на перший погляд речі, наприклад, не засмічувати вулиці, не порушувати правила поведінки чи дорожнього руху, щиро та з добротою відноситись до інших, не увійдуть до наших звичок назавжди. І не треба боятися починати з самого себе, бо бути в кращих починаннях прикладом – це гідно і почесно для кожної людини. І як би там не було, треба пам’ятати, що змінити світ на краще зможемо лише ми з вами – гідні члени сучасного суспільства, гідні сини нашого світу.
яким має бути справжній друг
Кожна людина в світі не може без підтримки. Як добре коли йдеш дорогою життя та не боїшся впасти.Трапляються такі люди що можуть зрадити та образити.
Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на до в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися з тобою і добрим, і поганим, буде спілкуватися з тобою, навіть якщо трапиться розлучитися дуже надовго. Часто друзі стають настільки близькими, що краще буде назвати їх побратимами, навіть братами.
Але пам’ятаймо, що друзі так само потребують нашої підтримки, як і ми їхньої. Не можна забувати про друга, ставити свої інтереси вище за його, сперечатися з другом через дурниці. Із другом слід поводитись так, як сам хотів би, щоб він поводився із тобою.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему «написання листа до музею івана франка»
Село Криворівня розташоване на висоті 560 м над рівнем моря. Перша згадка про нього відноситься до 1654 р. Якщо піднятися на одну з вершин, то відкривається пейзаж, як річка Чорний Черемош звивається між горами то криво, то рівно, що й дало назву селові.
Ще з ХІХ ст. Криворівня стала місцем праці та відпочинку багатьох відомих діячів української культури, літератури, мистецтва. Тут побували такі вчені, як М. Драгоманов, В. Навроцький; письменники І. Франко, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, Леся Українка, О. Кобилянська, Олександр Олесь, О. Маковей, В. Стефаник, Марко Черемшина; етнографи С. Вінценз, В. Гнатюк, В. Шухевич, Хв. Вовк, Ф. Ржегорж; історики М. Грушевський,
І. Крип’якевич, В. Антонович; художники І. Труш, Ф. Красицький, М. Жук та багато інших.
У цьому мальовничому населеному пункті, що чарує своїми неповторними гірськими краєвидами, привітними і добрими мешканцями, функціонують як філіали Івано-Франківського краєзнавчого музею літературно-меморіальний музей Івана Франка, музей Михайла Грушевського і хата-гражда Харуків.
З 1901-го по 1914-й (крім 1905 і 1908 років) до Криворівні щоліта приїжджав Іван Франко. Він спочатку проживав у хаті Проця Мітчука, що на Заріччі (хата не збереглася), а з 1906-го – Василя Якіб’юка, сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта, фотографа.
У Криворівні І. Франко не тільки відпочивав, але й працював. Тут він написав повість «Великий шум», поему «Терен у нозі», автобіографічне оповідання «У кузні», оповідання «Як Юра Шикманюк брив Черемош», поезії «У безсонну ніченьку» та багато інших. Також письменник здійснив ряд перекладів, записував фольклор.
У 1953 році у хаті Василя Якіб’юка відкрито кімнату-музей І.Франка, сільський клуб і бібліотеку.
У 1960-му за ініціативи Львівського університету ім. І. Франка (ректор Євген Лазаренко) та Івано-Франківського краєзнавчого музею будинок повністю передано під літературно-меморіальний музей Івана Франка. Першою завідувачкою музею була дружина письменника Гната Хоткевича Платоніда Володимирівна Хоткевич.
В одному з виставкових залів можна ознайомитися із соціально-економічним становищем Гуцульщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (світлини кінця ХІХ ст., історичні документи), але основу експозиції музею становлять експонати, які розповідають про перебування Івана Франка, а також інших видатних діячів літератури, мистецтва, культури у Криворівні.
У музеї є дві меморіальні кімнати, в яких проживала родина Франків.
Інтер’єр цих кімнат відтворено за розповідями тих, у кого в пам’яті закарбувались часи Каменяра. Тут відвідувачі мають змогу побачити ліжко, на якому спав письменник, сак, яким він ловив рибу, а також багато прижиттєвих видань його творів.
Відвідувачів приваблює чудова піч, виготовлена косівськими умільцями Бахматюком та Кошаком у 1874 році.
Поруч з музеєм стоїть пам’ятник Каменяреві, відкритий у 1981 році, а також обеліск, виготовлений місцевим майстром І. Марусяком, з написом «Видатному українському письменникові І. Я. Франкові, 1856– 1916».
У музеї є кімната, в якій відтворено інтер’єр гуцульської оселі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Представлено гуцульський одяг, декоративно-ужиткові речі.
Багато експонатів розповідає про перебування відомих письменників, громадських діячів у Криворівні
Зокрема, експонуються світлини з видами Буркута та автографами Лесі Українки й Івана Франка. Також представлено світлини видатних людей, які приїжджали до Криворівні, копії листів М. Коцюбинського, твори Станіслава Вінценза.
У Криворівні з 1906-го по 1912-й проживав український письменник, музикант, актор Гнат Хоткевич. Він у сусідньому селі Красноїллові разом з місцевими жителями створив Гуцульський театр. У музеї його пам'ять вшановано відкриттям кімнати-музею.
Дитячі та юнацькі роки у Криворівні провів польський письменник Станіслав Вінценз. Відомий його твір «На високій полонині» відтворив життя і побут гуцулів. У 2008 році у виставковому залі музею створено кімнату-музей письменника.
Під час святкування 150-річчя від дня народження Івана Франка відкрито виставковий зал музею, де експонуються роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.
За традицією Криворівня і сьогодні залишається місцем зустрічей та відпочинку видатних діячів сучасної української культури, мистецтва, а щедра, життєдайна Гуцульщина дає їм силу і творчу наснагу.