Підкажіть мені будь ласка які прикметники можна підібрати до слів: , міссісіпі (річка), колібрі, капрі (острів), тріо, туапсе (місто), танго, піаніно, журі.

Гарна мадам
Широка Міссісіпі
Найменший птах колібрі
Дивовижний острів Капрі
Милозвучне тріо
Найраще Туапсе
Зачаравуюче танго
Дзвінке піаніно
Строгі журі

Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбам. 

Г. С. Сковорода 

Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. 

Щастя буває різним. Для одних щастя — гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші — у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: "Друг вірний — захист міцний". Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість. 

Є дружби різні. Тож одна 

Шампанським піниться в бокалі, 

Її випиваєш до дна 

Без радості і без печалі. 

А друга — без пустих прикрас, 

Ознаки маючи суворі, 

Духовно підіймає нас 

У добрій радості і в горі. 

В. Михайлюк. "Є дружби різні" 

Майже всі люди важко переносять самотність. Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди його не люблять, що він не має такої популярності, як інші, повинен усвідомити: людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть у стосунках між двома людьми необхідно, щоб кожен з них робив певний внесок для їх підтримки. Якщо з таких стосунків користь має лише одна сторона, то, зрозуміло, що з часом друга втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку не можна розглядати як матеріальну вигоду. 

Дружбу не треба плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзями збагачує людину духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однією людиною ми підтримуємо зв'язок тому, що вона вміє цікаво розповідати, від другої ми дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку, четверта — оптиміст і вміє підбадьорити, п'ята завжди готова дати добру пораду. Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й таке, що з часом в людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж робити в такому випадку? Г. С. Сковорода наставляв своїх учнів: "Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні". 

Дружба не виносить егоїзму. Є люди, які у дружні стосунки не роблять жодного внеску. Зрозуміло, що мало хто їх поважатиме, а найчастіше — намагатимуться обмежити зв'язки з ними, звести їх до приятельських. Інший тип людей втрачає друзів і симпатії своїх знайомих через нетактовність, адже контакти із ними мало приємні і навіть інколи ображають. Нерідко ці люди злостиві, в'їдливі, кепкують з інших. Хто ж захоче дружити з такими? 

Деякі не користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші, вони байдужі до людей. Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось захоче висловитись, то не слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Таким теж легко залишитись самотніми, втратити друзів. 

Коли тебе забуде рідний брат, 

Махни рукою, плакати не варт. 

Коли тебе забуде друг — подумай, 

Що сталося, що він тобі не рад. 

Д. Павличко 

У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — уміти їх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти, приваблюватиме до себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачити своїм другом вірну і щиру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину, гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі, для якої головне — приносити людям щастя. 

Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Пам'ятай, що найвірніший друг — це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб до у скруті синові чи доньці. Дуже важливо про це пам'ятати, щоб відповідати на піклування матусі ніжністю та ласкою. 

Ніколи не буває самотньою й та людина, для якої друг — книга. Народна мудрість вказує: "У того багато друзів, у кого великий друг — книжка". "Книжка — найкращий дар дружби". Книга — це найбільше чудо з чудес у всесвітній історії, це друг, який допомагає у скрутну хвилину, який навчає мислити і відкривати світ прекрасного. 

Торкнутися душею до краси можна серед буйних трав і запашних квітів, лісового буяння і тихого плескоту озер. Природа — той друг, що приносить радість споглядання гармонії і надає відпочинок. Для багатьох людей спілкування з природою рівноцінне зустрічі з найдорожчими друзями. 

Отже, друзі чекають на нас скрізь, тільки треба вміти цінувати дружбу, тоді будеш щасливий сам і принесеш щастя тим, хто оточує тебе

У нашу епоху всіх людей хвилюють проблеми навколишнього середовища. Змінюється уявлення про природу як про скарбницю невичерпних багатств, звідки можна брати нескінченно, не замислюючись над їх відновленням. Тепер з кожним роком все більшого значення набуває проблема раціонального використання природних ресурсів Землі і підтримування сприятливого стану середовища в житті людини.

Але незважаючи на те, що охорона природи стала однією з тих проблем, які сьогодні хвилюють все людство, до цих пір не встановлені правильні взаємини людини з природою. Над цим замислилися вчені. І якщо ще недавно під охороною природи розуміли лише заходи, спрямовані на відновлення зникаючих тварин ї рослин, то в останні роки вчені дійшли висновку, що цим обмежитися не можна.

Дослідження в галузі екології показали, що в атмосфері все більше вуглекислого газу, різко скорочується зелений покрив земної кулі. Раз у раз надходять тривожні повідомлення, що десь люди задихаються від смогу або в океані танкер пролив нафту, від якої гине все живе. Це нікого не може залишити байдужим.

Проблеми захисту навколишнього середовища хвилюють всіх людей, і вирішувати їх потрібно в плані міжнародного співробітництва, з урахуванням інтересів усього людства.

Природні ресурси: рослини, тварини, вода, ґрунт, мінерали – дають нам їжу, одяг, житло, паливо, енергію, сировину для промисловості тощо. Вони необхідні для існування людини на Землі.

Користуючись природними ресурсами , людина неминуче змінює їх стан, а тим самим змінює і умови свого існування. Чим більше розвивається техніка, тим сильніше стає її вплив на природу і тим важливіше, щоб цей вплив був сприятливим.

У природі нічого не існує відокремлено, все тісно пов'язано між собою, і збиток, нанесений одному з природних ресурсів, негайно відгукується на інших: відбувається порушення природних закономірностей, що призводить до згубних наслідків.

Наприклад, фермер, який займається тваринництвом, використовував заплаву річки, яка давала хороші врожаї трав. Він вирішив позбутися бур'янів за до гербіцидів. Але разом з бур'яном загинув і ліс вздовж річки. У річці водилися бобри, яким дерева служили кормом і матеріалом для споруди гребель. Залишившись без лісу, бобри переселилися в інші місця. Боброві греблі, які стали руйнуватися, раніше підтримували високий рівень води, але під час повені вони були знищені. Рівень води в річці став різко знижуватися, пропала риба, якої тут було дуже багато, коріння трав перестали отримувати достатню кількість вологи. Загинули і луки.

Ось таку шкоду – вільно і мимоволі – може принести людина своїм нерозумним втручанням в сферу зв'язків природи. Тому необхідно виробити і строго дотримуватися системи державних заходів щодо збереження та розширеному відтворенню природних багатств на благо нині живучих і майбутніх поколінь людей, з урахуванням інтересів усього людства.