У складнопідрядному реченні обов'язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо питання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною. Підрядна частина може стояти перед, після або в середині головної. НАПРИКЛАД: Що? Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра). підрядна частина якому? На місці, де стояла прадавня рідна хата, нині уже стоїть нова (І. Чендей). підрядна частина
Слайд 5Підрядна частина завжди має у своєму складі підрядний сполучник або сполучне слово, які разом з інтонацією є засобами зв'язку частин складнопідрядного речення.
Слайд 6Розділові знаки, інтонація В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від головної паузою, а на письмі - комою. НАПРИКЛАД: 1. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський). 2. Могутній той народ, який має синів, об'єднаних любов'ю до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, усякого погляду справжня людина (В. Сухомлинський).
Слайд 7Стилістичні особливості
Слайд 8Будову складнопідрядного речення можна зобразити за до схеми. При цьому головну частину позначаємо квадратними дужками, а підрядну - круглими. У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, вказуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо питання. НАПРИКЛАД: Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). які? [ ], (що). 2. І скрізь, де тропа моя в'ється, лишав я частиночки хмари (Д. Луценко). де? [ , (де), ]. Схеми
Земля! Скільки усього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини й птахи, скільки зелені різноманітної! А яка неповторна краса лісу! Ще з дитячих років мені подобалося бувати у ньому. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно з вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів. А яку насолоду відчувала вдихаючи рано-вранці чисте повітря лісу. Він дрімав піднісши вгору горді крони. Навкруги тиша. Спокій…
Я вважаю, що багато з нас люблять ліс. Коли, стомившись від міської метушні, можна хоча б на годинну зануритись у царство природи, побавити себе співом птахів, запахом хвої чи шелестінням листя, пройтися лісовими стежками, відчути себе на одинці з природою. А яке задоволення – взяти кошик і вирушити по гриби та ягоди…
Тому і ставитися до лісу необхідно дбайливо. Бо він, як усе живе, потребує піклування. Це лише на перший погляд: росте собі і росте. А скільки треба докласти зусиль, щоб забезпечити йому здоровий і правильний догляд…
Ми також не повинні бути байдужими до збереження природи. Потрібно насаджувати нові сади, алеї, сквери, ліси, щоб природа нашого краю була багатшою, сприяти дбайливому ставленню до наших зелених друзів, бо вони очищують повітря, озеленюють міста, дихають свіжою прохолодою у спекотні дні літа…
Ми розуміємо усю користь того, що дають нам зелені насадження. Але чому ж тоді так безжалісно нівичимо їх? Тільки байдужі і черстві люди можуть не помічати і не розуміти краси природи. Тому найголовніше побачити цю красу і зберегти її для наступних поколінь.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Знайдіть русизми та виправте їх. вкажіть від якого російського слова утворено кальку? . відволікати студентів від навчання; оточуюче середовище; подавляюча перевага; хочу сказати слідуюче; слідуючим виступить; приймати участь; відрізнявся поважним відношенням до діла; зауваження по змісту курсової роботи; грошові поступлення від населення; відчислення в пенсійний фонд; поступати по закону; він прийняв участь у засіданні; я гаю за цим на протязі року
Навколишнє середовище; Величезна перева (подавляюча - подавляющая); Хочу сказати наступне (слідуюче - следующее); наступним виступить ( слідуючим - следующим); брати участь ( приймати - принимать); відрізнявся поважним відношення до справи (діла - дела); грошові перекази\внески від населення ( поступлення - поступления); відрахування в пенсійний фонд (відчислення - отчисление); чинити по закону( поступати - поступать); він узяв участь у засідання (прийняв - принял); я гаю за цим протягом року