Ттреба, скоріше напишіть відповідь.переведіть фразеологізми- "натирати шию", "як окропом ошпарило", та дайте визначення, що таке- будова, будівля, дім, будинок.

Натирати шию - висловлювати догану

Як окропом ошпарило - боляче вразити звісткою; швидко бігти

Дім — слово, що використовується на позначення житла, будинку, споруди

Будо́ва — сукупність будівель та споруд, об'єктів будівництва, розширення та реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які у встановленому порядку затверджується титул будови.

Будівля — вид споруди, що складається з опорних та обгороджувальних або сполучених (опорно-обгороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, які призначено для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Буди́нок — вид будівлі із внутрішнім наземним простором (приміщеннями), що створена та використовується людьми.

«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…

Так і на долю України випадали чорні та білі смуги. Її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. Вузлик за вузликом народжувалася наша держава. Червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. Кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. Чорними ж стали материнські сльози й смерть. Саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.

Наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. Строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу дають нам надію та сили боротися далі. Не здаватися, не зупинятися.

Як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. Про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. Ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. Нам є чим пишатися й що розвивати! Ми повинні бути щасливими!

Щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. Кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!

У 1 реченні дощ - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
почався - простий присудок, виражений дієсловом дійсного мин. ч., док. виду.
У 2 реченні хлопчик - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
вирішив стрибнути - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом стрибнути.
У 3 реченні погода - простий підмент, виражений іменником у Н. в. одн. ж. р.;
була чудова - складений іменний присудок, виражений неповнозначною дісєлівною зв'язкою бути в минулому часі.

Власні приклади речень:
1. Речення з простим присудком:
а) Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) (простий присудок виражений інфінітивом на позначення початку дії);
б) Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (простий присудок виражений наказовим на позначення обов'язкової, але часто небажаної дії)
Простий присудок може бути ускладненим:
 - А він дивиться не надивиться;
- Сідай покуримо;
- А він візьми й прийди;
- А він підскочив і ну кричати.
Це вже ми передали куті меду (передали куті меду - ускладнений простий присудок, виражений фразеологізмом передати куті меду). 

2. Речення зі складеним дієслівним присудком:
а) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар) ( стали накочуватися - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом + інфінітив);
б) Чи маєте ви право мене допитувати? (маєте право допитувати - складений дієслівний присудок, виражений сталим сполученням мати право + інфінітивом допитувати).

3. Речення зі складеним іменним присудком:
А) Молодість - то найкраща пора у житті ( Молодість - підмет, то найкраща пора року - склад. ім. прис.). Тут опущена дієслівна зв'язка бути (у теп. часі - є), тому роль зв'язки на себе взяла вказівна частка то).
Б) Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (Єсть народ - скл. ім. прис., виражений неповнозначною дієслівною зв'язкою бути у теперішньому часі має форму єсть.