Речення зі словом боротьби в формі давльного іменника

смотри ниже :)

Объяснение:

Дуб відноситься до листяним породам. Всього існує близько шестисот видів дубів, але у всі вони мають великі насіння, які називаються жолудями. Дуби ростуть майже по Всій Європі і в Північній Америці. Дуб є кульмінаційним типом рослинності, це означає, що в природі його дерева будуть домінувати в лісі. Існує дуже рідкісний тип дуба, який зберігає своє листя навіть взимку. Останні великі дубові ліси були вирубані в 18-му столітті, коли деревина дуба активно використовувалася для будівництва кораблів.

У художньому стилі.

Дуб - величезний лісовий велетень. Дуб неможливо ні з чим сплутати, листя дуба - красиві і хвилясті. До кінця літа під дубом можна знайти багато жолудів. Жолудь - це насіння дуба, якщо його чіпати, то з часом з нього виросте маленький дубок. Дуби живуть дуже довго, набагато довше, ніж триває життя людини, тому, якщо б дуби могли говорити (ну, як у Пушкіна, в "Руслані і Людмилі"), то вони могли б розповісти багато нового і пізнавального.

На мою думку, Григорій Сковорода – один з найвизначніших філософів не лише України, а й всього світу. Все його життя б існування людини, заснований на глибокій моралі і високих чеснотах. Цей мудрець був переконаний, що після людини лишаються тільки її діла.

Сковорода розмірковував, по-перше, про людське тіло, а, по-друге, про душу. Він присвятив своє життя пошуку істини буття і передачі її майбутньому поколінню. Філософ дотримувався думки, що багатство не робить людину кращою, а все що потрібно їй для існування, дає природа.

Мислитель також проповідував ідею «сродної» праці, тобто праці за покликанням. На його думку, лише в праці, яка приносить задоволення, людина може бути щасливою.

Тема багатства і праці порушена у п’єсі Карпенка-Карого «Хазяїн». Головний герой твору Терентій Пузир намагається збагатитися за до шахрайства, а не тяжкої праці.

З досвіду власного життя переконуюся, що поваги від людей і добробуту можна заслужити виключно чесною працею за покликанням. Підтвердженням цього є мій дідусь. Змолоду він, який народився не в заможній сім’ї, важко працював і швидко перейшов на «свої гроші». Але завдяки своїй наполегливості і працелюбності дідусь зазнав кар’єрного росту: від різноробочого на фабриці до головного директора, при цьому він не втратив довіри і поваги своїх підопічних.

Отже, я можу зробити висновок, що на першому місці для людини має бути її духовне життя, а не задоволення тілесних потреб. Багатство не є джерелом щастя, воно лише створює його ілюзію. Тож дбаймо про наші душі, бо в людині прекрасним має бути все: і тіло, і душа.

Объяснение: