Диалог на тему "нужно ли всегда говорить правду" ? есть две стороны которые доказуют что правда плохо или хорошо. диалоги должны быть: большими, объективными, в них должны быть "потому что"

-Папа,нужно ли всегда говорить правду?-спрашивает Дима.
-Жилательно всегда.
-Ну почему?
-Потому что правда рождает честность в человеке.
-Папа,а как правда может рождать честность в человеке?
-Если человек не будет говорить правду то он станет лживым,скритним,лицемерным.
Люди бояться в большинстве говорить друг другу правду и от этого у нас в мире все беди и войны.

безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без сполучників і сполучних слів: степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. у безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: весна ледачого не любить, вона проворного голубить.

крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.

двокрапка ставиться, якщо:

- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). знаю: з попелу сходять квіти. вірю: з каменю б’є джерело.

- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.

тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:

- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, : мало прожити життя — треба життя зрозуміть

- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: на годину спізнишся — за рік не доженеш.

- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.

- відбувається швидка зміна подій: виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

З однорідними членами речення:
Київ, Черкаси, Запоріжжя, Херсон розташовані на берегах Дніпра. 
Цього літа ми мандрували в Карпатах, а не дивились на ці чудові гори по телевізору.
Улітку ми відвідали і Феодосію, і Ялту, і Судак.
Речення з звертанням:
Доброго ранку, матінко!
Ой не ходи , Грицю, та на вечорниці.
Ой матінко, люба моя, чому ти плачеш?
Речення з вставними словами:
Тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені.
Осінь, на диво, виявилась теплою.
Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.