Іть скласти діалог на тему для чого потрібно вчитися

- Андрію, чому ти знову не виконав домашнє завдання?

- Я не встиг.

- Не встиг? Гляди, бо не встигнеш на життя.

- Не встигну на життя? Це як?

- Не будеш вчитися, ніким не станеш. Не станеш ні лікарем, ні художником, ні спортсменом, ні будівельником, ні моряком, ні трактористом, ні вчителем - ніким. І життя пройде повз тебе. Нічого в житті не побачиш, ні про що не дізнаєшся. Не цікавим буде життя, сірим, прісним. 

- А якщо буду?

-  Тоді воно покаже тобі все своє різнобарв,я. Бо дуже воно любить працьовитих і  сумлінних. Вчися, серденько, не лінуйся.

Жили себе дед да баба, а у них была курочка да петушок. Дед с бабой померли, а петушок и курочка все без них поели — и бобочки и все дочиста. Сели на насесте. Петушок: “Кукареку!” — схватил камешек, да и подавился. Вот курочка плакала-плакала, побежала потом к морю воды просить:

-  Море, море, дай воды!

-  Зачем воды?

-  Петушку воды:

Лежит петушок на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

А море говорит:

-  Ступай к волу, пускай рог даст! Она и пошла, просит:

-  Вол, вол, дай рог!

-  Зачем рог?

-  Морю рог: море воды даст.

-  А зачем вода?

-  Петушку вода:

Лежит петушок на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

А вол и говорит:

-  Так ступай к кабану: пускай клык даст!

-  Кабан, кабан, дай клык!

-  Зачем клык?

-  Волу клык: вол рог даст.

-  Зачем рог?

-  Морю рог: море воды даст.

-  А зачем вода?

-  Петушку вода:

Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

-  Так ступай к дубу: пускай желудь даст! Вот курочка и пошла:

-  Дуб, дуб, дай желудь!

-  Зачем желудь?

-  Кабану желудь: кабан клык даст.

-  Зачем клык?

-  Вол рог даст.

-  Зачем рог?

-  Море воды даст.

-  А зачем вода?

-  Петушку вода:

Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

-  Так ступай к девке: пускай нитки даст! Вот курочка пришла и говорит:

-  Девка, девка, дай ниток!

-  Зачем нитки?

-  Дубу нитки: дуб желудь даст.

-  Зачем желудь?

-  Кабану желудь: кабан клык даст.

-  Зачем клык?

-  Волу клык: вол рог даст.

-  Зачем рог?

-  Морю рог: море воды даст.

-  А зачем вода?

-  Петушку вода:

Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

-  Так ступай, — говорит, — к бабе: пускай масла даст!

-  Баба! Баба, дай масла!

-  Зачем масло?

-  Девке масло: девка ниток даст!

-  Зачем нитки?

-  Дубу нитки: дуб желудь даст.

-  Зачем желудь?

-  Кабану желудь: кабан клык даст.

-  Зачем клык?

-  Волу клык: вол рог даст.

-  Зачем рог?

-  Морю рог: море воды даст.

-  А зачем вода?

-  Петушку вода:

Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

-  Так ступай ты к липе: пускай липового цвету даст!

Она и пошла.

-  Липа! Липа, дай цвету!

-  Зачем тебе цвет?

-  Бабе цвет: баба масла даст.

-  Зачем масло?

-  Девке масло: девка ниток даст.

-  Зачем нитки?

-  Дубу нитки: дуб желудь даст.

-  Зачем желудь?

-  Кабану желудь: кабан клык даст.

-  Зачем клык?

-  Вол рог даст.

-  Зачем рог?

-  Морю рог: море воды даст.

-  Зачем вода?

-  Петушку вода:

Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.

Дала ей липа липового цвету, баба за липовый цвет масла, девка ниток, дуб за нитки желудь, кабан за желудь клык, вол за клык рог, а море за рог воду дало.

Вот напоила курочка петушка, да и живут себе, хлеб жуют и постолом* добро возят.

Мрія – це те, що завжди важко виконати. Але саме це почуття підтримує в нас життя, прагнення до неї, прагнення до якоїсь мети, і це дуже важливо. Адже коли у людини немає ніякої особливої мети, йому важко живеться. Ні до чого прагнути, немає ніяких амбітних планів на майбутнє, хоча б на найближче.

Але я не хочу так жити. У мене є мрія, яка, як я впевнений, все ж таки збудеться коли-небудь. Моя мрія полягає в тому, що я хочу поїхати за кордон подорожувати. Не надто важливо, в яку саме країну, але все ж з усіх європейських країн виділяють я – Англію, не Америку, а саме стару добру Англію. Також, Франція і Швейцарія – країни, які я коли-небудь відвідаю. Моя мрія може дуже вже нереальний, але саме тому вона і є поки що мрією.

Багато б людей запитали, чому саме така віддалена мрія, мета. І на це є відповідь. На то і є мрія, щоб вона збувалася не дуже швидко і відразу, інакше було б нудно, і довелося б вигадувати нову мрію. Але, якщо серйозно, то мені хочеться розвиватися. Я хочу стати самодостатньою особистістю, знати все, що тільки можна і піде мені на користь. Хіба погано бути розумною і освіченою людиною, індивідуальною особистістю? Я вважаю, що важливо мати хоч щось своє, не від кумирів і генів батьків, а саме своє – особисте.

Моя мрія недарма така. Подорожі – це практика в реальності. Можу багато читати, дивитися і чути про всі країни – але все це лише теорія. А побачити все на практиці – ось моя мрія.

Країни, які я найбільше хотів би побачити недарма обрані мною саме такими – Франція, Англія і Швейцарія. Для мене ці країни асоціюються з чимось добрим, старим і давно, на жаль, минулим, що було б для мене дуже приємно зараз. Англія – це місце проживання багатьох моїх улюблених персонажів з книг дев'ятнадцятого століття, в загальній складності – детективів, але й інших жанрів теж. Знамениті романи-детективи Агати Крісті – мої улюблені книги, і її персонажі теж, а тому ця країна для мене, як щось знайоме. А ще знаменитий Шерлок Холмс – великий детектив-сищик. Відвідати його будинок-музей на Бейкер-стріт – от ще чого я дуже хочу. Багато різних національностей я хотіла б побачити в цій країні. Годинник Біг-бен – дуже б хотіла почути мелодію цих годин в певний час. Париж у Франції – це місто мод, самий головний з усіх країн по модним тенденціям. Тому мені було б цікаво поїхати в цю країну, щоб відвідати знамениті міста, и не тільки знамениті.

Источник: Твір на тему Моя мрія