Випішіть правильні и неправильні форми звертань у кл.в. оксано володимирівно, сергіє петровичу, гале, пане директору, любове дмитрівно, добродіє миколе, пані юлія, ігорю петровичу, олеже вікторовичу, друже іванко, подруго іванко, василе павловичу, добродійка настя

Объяснение:

Превеликий, Андрійова, не балакучий, материні, жовтогарячий, гречаний, садов-паркові, прикордонний.

Гречаний, скляний, бездоганний, буквенний, здоровенний, широченний, осінній, солов'їний, старовинний, лебединй, овіяний, притаманний, прочитаний

Молодий, молодший, більш молодий, наймолодший,нпйбільш молодший. Міцний- міцніший, більш міцний, наймвцніший, найбільш міцний. Розумний-розумніший, більш розумний, найрозумніший, найбільш розумний. Солодкий-солодший, більш солодкий, найсолодший, найбільш солодкий. А і так далі) (все писати немає часу).

Східно-Кавказький, складно-підрядний, чорноземний, історико-педагогічний, світло-рожевий, водоочисний, гіркувато-кислий, жовтогарячий, працелюбний, північно-східний, військовополонений

   Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
   «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
   «І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок