Твір на тему "лювов не чинить шкоди"

Кожен з нас в глибині душі знайомий з любов’ю. Це почуття тепле та ніжне, як дотик шубки маленького кошеняти. Як малесенькі долоньки немовляти. Та неначе дбайливий материнській голос. Рука товариша, що простягнута, щоб мені до Чи як затишок бабусиної оселі.

Доброту любовного почуття не можна сплутати ні з чим, як на мене.

Але оточуючі люди часто кажуть, що ми плутаємо любов з пристрастю. І тоді тільки час може до нам розрізнити почуття та дізнатися істини. Колись я навіть почув афоризм невідомого автора:

«Якщо любов минає, це означає, що це була не любов». Кажуть, що справжні почуття завжди неминучі та вічні.

Кожна дитина, коли починає вивчати рідну мову, дізнається про різний зміст слів «любов» та «кохання». Любити можна матір, тата, дітей, Батьківщину. Власне, ми любимо також побутові речі: смак українського борщу, запах троянди, м’який диванчик у спальні… А от кохати можна тільки чоловіка чи жінку, дівчину чи хлопця. Тобто, особу протилежної статі.

Точна ознака справжньої любові або ж кохання, як я певен – це бажання зробити щось хороше, добре та приємне тому, кого любиш. Наприклад, подарувати букет квітів коханій дівчині. Або спекти батькові пиріг на день народження. «Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість» - писав з цього приводу українській письменник та педагог Василь Сухомлинській. Справді, у такій тендітній сфері як любов треба бути дбайливим та обережним, щоб не зранити чужих почуттів.

Я вважаю, що немає людини, яка в житті не відчувала б любові. Як казав Тарас Шевченко: «Тяжко, тяжко в світі жить і нікого не любить». Любити треба хоча б тому, що це творить наше життя прекрасним.

Відповідь:

Пояснення:   А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.

  Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.

 Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!

   

- Дітки куди ми цього літа поїдемо у таборі?
- Я хочу на екскурсію в зоопарк!
- Ні, я вже там була
- Може давайте на пітнік поїдемо, з ночівкою
- А що, непогана ідея
- Але в мене немає палатки
- То нічого , будем в одній
- Так, тепер домовляємось хто що бере!
- Катю, в тебе є шашлик?
- Так, звісно!
- Добре тоді з тебе шашлик
- А хто солодощі візьме?!
- Та звісно Діана, або Віка
- Давайте я візьму!
- Добре, тоді з тебе Діано солодощі
- Так, а віка що візьме?
- Я візьму скатертину
- О, Ольго Іванівно, можна я візьму зефір та млинці?
- Так, звісно Тамаро
- А млинці з чим будуть?
- Шоколадом
- Ні з шоколадом, тому що це все ростопиться і замастить весь одяг
- Ну добре тоді візьмі з творогом
- Добре, всі договорились що хто бере!?
- Так Ольго Іванівно
- Добре тоді чекаю вас завтра о 9 годині