Визначте дієприслівники. свій вибір арґументуйте вивченими правилами. запишіть речення, розкриваючи дужки, поставте потрібні розділові знаки. 1. ярославна (не)квапом (ступаючи, ступивши) з каменя на камінь пішла вздовж течії (до)низу і (не)(доходячи, дійшовши) до містка зупинилась (о. гончар 2. комдив ліг спати (не)(роздягнувшись, роздягаючись) (г. тютюнник). 3. (не)(поспішаючи, поспішивши) кудись ховаються оста(н, нн)і шуми й гуки довгої літньої днини (с. васильченко). 4. жита зашамотіли (підіймаючи, підіймавши) (до)гори свої похилені колоски (панас мирний). 5. з дідівського кухля (ковтнувши, ковтаючи) води в далеке дитинство злітаю думками (м. ткач). 6. затр(е, и)мтіло зразу со(н, нн)е повітря, і зграї срібних звуків (не)(плутаючись, заплутавшись) полетіли яром далеко в степ (с. васильченко). 7. матроси ще довго розмовляли (згадуючи, згадавши) рідні степи, рідні річки, а журавлик (почуваючи, почувши), що нічого лихого йому (не)зроблять, заснув (о. іваненко). 8. щось крикнув до неї давид, сам (не)(чуючи, почувши) свого голосу, і ще вдарив по конях. і вже (не)оглядався, (не)чув, (не)бачив нічого (а. головко).

Ярославна, неквапом ступаючи з каменя на камінь, пішла

вздовж течії донизу і, не дійшовши до містка зупинилась.

Комдив ліг спати не роздягнувшись.

Не поспішаючи кудись ховаються  останні шуми й гуки довгої літньої днини.

Жита  зашамотіли, підіймаючи догори свої похилені колоски

З дідівського кухля, ковтнувши води, в далеке  дитинство злітаю думками.

Затремтіло зразу сонне  повітря, і зграї срібних звуків не заплутавшись, полетіли яром  далеко в степ.

Матроси ще довго розмовляли, згадуючи  рідні степи, рідні річки, а журавлик почувши, що  нічого лихого йому не зроблять, заснув.

Щось крикнув до  неї Давид, сам не почувши свого голосу, і ще вдарив по конях. І  вже не оглядався, не чув, не бачив нічого.

Карпати - величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високогірні озера — «морські очі», барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської трембіти... Таким на мить постає в уяві цей чудовий край чарівної природи, невичерпних земних багатств визначних пам'яток минулого, працьовитих і талановитих людей! Карпати — це гудки заводів і паровозів, каравани плотів па звивистих порожистих ріках і цілющі мінеральні джерела, газові свердловини і шахти, краєвид нафтових вишок і моря золотої пшениці Прикарпаття, квітучі сади і важкі грона винограду Закарпаття. Широко розливається довкола верховинська пісня, і дзвенить у ній радість визвольної праці, щастя оновленої землі.

Щодня я прокидаюсь від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, білокора.

Я пригадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розмічати місце для ями, а я замішував у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно підтримував берізку, легенько підтрушуючи. Зробили красиву луночку, полили деревце. Я щодня бігав до своєї берізки, доглядав, поливав. І вона прийнялася, зашуміла листочками.

Моє деревце — це радість і краса, це гарний настрій і задоволення від праці.