Как бы вы обьяснили ученику 6-го класса, почему слова всемирноизвестный и североамериканский пишутся вместе, а кисло-сладкий, всемирно- и северо-восточний пишутся через дефис? p.s ответ дайте на украинском.!

1)По-перше, всемирно известный пишеться окремо, бо можна замінити на " Відомий для всього світу".

Слово «североамериканский» пишеться разом. Це відносний прикметник, утворений на основі словосполучення Північна Америка, підрядного зв'язку.

2) Северо-восточный

Складний прикметник утворився з двох прикметників, незалежних один від одного, тому пишеться через дефіс.

Всемирно-известный

Є деякі винятки і написання такого слова, як - всесвітньо-історичний відноситься саме до них, а саме - таке слово буде правильним писати саме через дефіс. Таким чином, для того щоб зрозуміти як правильно пишеться слово всесвітньо-історичний, потрібно його просто запам'ятати

Кисло-сладкий

Прикметники, утворені від іменників, що пишуться через дефіс.

Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою до лісовим доктором», і «санітаром дерев». А усе тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком він цілий день вистукує стволи дерев. Сяде дятел на ствол дерева, гострими кігтиками зачепиться за нього, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає по хворому дереву. Він  наполегливо роздовбує кору старезного дерева, відшукуючи комах а також сигналізує про володіння територією. Тому дятла і називають лісовим доктором, адже він хворі дерева лікує, з-під кори шкідників дістає.

Зимовий парк схожий на зачаровану країну Снігової королеви. Тут царює тиша. Пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. Він також накинутий на гілки дерев, як шуби.

Здається, ніби дерева в зимовому парку одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Парк – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.

Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим парком. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна.

Коли йдеш зимовим парком, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу гає за мандрівниками. Життя в зимовому парку затихає, але не зупиняється