Твір на тему щоб гаї шуміли з дієсловами на закінчення (ться, шся) 40

Гаї шумлять... І ллється стогін в мертвій тиші... Це дерева Вони просинаються від вітру і починають жалісно стогнати.

- Чого ти стогнеш,сосне,сестро люба! - питає в сосни граб.

-Тому,що колишеться моя голівка від цього поганського вітру!

І всі дерева так стогнуть цілий день доки одна смілива Липа до вітру питається.

-Ой,вітру вітру, ти могутній, за що ж ми таке заслужили!

Вітер мовчав… Береза не витримала і сказала , що з ним по хорошому нічого не доб’єшся! Але липа все благала і благала!

- Ой ,вітру любий ,та коли ж ти припинишся!

І зараз вітер їй відповів,що за її терпіння і доброту, він припиниться. Він подякував липі і перестав дмухати. І всі дерева знову заснули спокійним сном, і прокидатися тепер вони збираються тільки зимою…

"кажуть, ви вже одержали призначення? ",- звернувся до інни археолог після мовчанки. "так, незабаром з училищем розпрощаюсь". "берете курс на кураївку. кличе вас берег любові…" "звідки ви це знаєте? "- здивовано запитала дівчина. "багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень",- зітхнув він. "аж дивно чути". "нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття". "знов якось загадково". "ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно",- і він простягнув їй руку. "ви жартуєте? "- сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. "рука і серце",- повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. "не годиться такими речами жартувати…" "які жарти! " 

Предложения:

1.Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.

2.Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.

3.Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав.

4.Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.

5.На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...

Найди только грамматическую основу))