Потрібен твір роздум 7-8 речень на тему "чи легко бути дорислим"

1 вариант
Я вважаю, без дружби життя неповноцінне, тому що друзі є невід’ємною частиною нашого життя. Без дружби життя було б сірим і не виразним. Дружба – це безкорисливі відносини між людьми, які тримаються на довірі, щирості, спільних інтересах і захопленнях. Я притримуюсь думки, що у людини може бути багато друзів, але найкращий друг може бути 1, чи максимум – 2.

Я вважаю, що основою дружби є безкорисливість. Адже якщо дружба побудована на взаємовигоді або просто заради користі, то це вже не дружба. Також дуже важливою є довіра. Якщо друзі не будуть довіряти один одному, то вони не зможуть нормально спілкуватись. Дуже важливо, щоб друзі йшли на поступки один одному.

Для мене друзі мають дуже велике значення і я дуже рада, що в моєму житті є друзі. З ними я завжди можу бути відвертою. Разом із друзями я швидше знаходжу розв’язання будь-якої проблеми, з ними легше виконувати усіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Вони завжди мене заспокоють і піднімуть настрій, не залишать у складній ситуації. Я теж ціную своїх друзів, намагаюся не сваритися з ними й допомагати їм завжди, коли виникає потреба. З деякими друзями, які переїхали, і тепер далеко від мене, я і досі спілкуюсь.

Тож справді, як стверджує українське прислів’я, людина без друзів – що дерево без коріння.
2 вариант
Подивимося на своїх однокласників: у одних справжня, як мені здається, дружба, в інших – тільки приятелювання. Тому, в кого є друг, я по-доброму заздрю, а того, хто завойовує дружбу, плазуючи перед однолітками, жалію.

Дружба – це взаєморозуміння і взаємоповага. В житті людини дружба має велике значення. Справжні друзі бояться образити одне одного.

Для мене друзі мають дуже велике значення. Це найдорожчі люди після батьків. З ними я завжди можу бути відвертим. Разом із друзями я швидко знаходжу розв’язання будь-якої проблеми, з ними легше виконувати усіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Я ціную своїх друзів, намагаюся не сваритися з ними й допомагати їм завжди, коли виникає потреба.

Тож справді, як стверджує українське прислів’я, людина без друзів – дерево без коріння.

"Острів скарбів", який приніс його авторові всесвітню славу, є класичним взірцем пригодницької літератури. Книга, на перший погляд, проста й легка, за уважного прочитання постає багатоплановою і багатозначною. Авантюрний сюжет її, незважаючи на традиційність теми — оповідь про піратів, пригоди на морі, — є оригінальним.
Юному героєві "Острова скарбів" Джиму Гокінсу доводиться самостійно орієнтуватися в складних обставинах за несприятливих умов, іти на ризик, напружувати мозок і м'язи. Доводиться робити моральний вибір, виявляти життєву позицію. Джиму та його друзям зустрічаються пірати. Це справжні мародери, втілення злої і хижої підступності. Джим в їхньому середовищі — "острів скарбів". І глибинний смисл його пригод — в самому собі виявити справжні скарби.
Стівенсон оспівує романтичне натхнення почуттів, однак не ізолює цих високих почуттів від реального ґрунту. Його приваблюють складні характери, душевні суперечності і контрасти. Одним з найяскравіших характерів постає одноногий корабельний кухар Джон Сільвер. Він підступний, злостивий, жорстокий, але водночас розумний, хитрий, енергійний і спритний. Його психологічний портрет складний і суперечливий, однак переконливий. З великою силою художньої виразності письменник показує моральну сутність людини. Стівенсон прагнув своїми творами "навчати людей радості", доводячи, що такі "уроки повинні звучати бадьоро і натхненно, повинні зміцнювати в людях мужність".