Твір на тему "що в житті людини найцінніше? "пліз! на завтра!

Кожна людина має індивідуальні внутрішні та зовнішні якості, тому вона ніколи не буде повністю зрозуміла іншим. Якщо казати про зовнішню красу, то людина – це її обличчя. І не тільки тому, що саме на ньому знаходяться органи смаку, нюху і зору, а тому, що перше, на що ми звертаємо увагу – це, звісно ж, обличчя людини. Тім більше що очі можуть дуже багато розповісти про людину, про її внутрішній світ та про її характер. Вдивляєшся іноді в очі, і здається, що можеш втопитися в цих очах, такі вони безмежні, нескінчені та глибокі. Та і люди, у яких красиві очі, невважаючи на риси їх обличчя здаються красивими. По очам можна впізнати і духовний стан людини.

Але найцінніше в людині все ж таки є не її зовнішність, а її душа. У духовній краси людини я вважаю найціннішими лагідність, доброту, людяність, честь і розум. Саме завдяки цим людським якостям існує людство, саме завдяки їм воно має змогу розвиватися.

Ступені порівняння можна утворити від

а) якісних прикметників;

Розумний - розумніший, більш розумний, найбільш розумний, найрозумніший.

Гарний - гарніший, більш гарний, найбільш гарний, найгарніший.

Низький - нижчий, більш низький, найбільш низький, найнижчий.

3. Ознаку предмета за його відношенням до часу, місця, матеріалу тощо позначають

б) відносні прикметники;

Батько - батьківський, батьків. Батьківська хата, батькова машина.

4. На питання чий? чия? чиє? відповідають

в) присвійні прикметники.

Лебедина пісня - присвійно-відносний прикметник.

5. Прикметники найвищого ступеня порівняння:

в) найприємніший, найбільш тривкий.

Високий - найвищий. Іван - найвищий хлопець за зростом.

6. Короткі форми прикметників – це

в) повен, рад, золот, зелен.

Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав. (Казка)

твір-опис природи в художньому стилі,за картиною Васильківського "козача гора"

держи солнце !)))

Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом.

Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду.

У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця.

Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.

Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне.